ДОКУМЕНТУВАННЯ ПОШКОДЖЕНЬ ПАМ’ЯТОК КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЗА ВІМ-ТЕХНОЛОГІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2026-6-2Ключові слова:
цифрові технології, ВІМ, НВІМ, фіксація пошкоджень, управління даними, культурна спадщинаАнотація
У дослідженні проаналізовано ключові виклики, пов’язані з документуванням пошкоджень об’єктів культурної спадщини, з урахуванням технічних, організаційно-управлінських і соціальних чинників. Мета статті – обґрунтувати концепцію технології фіксації пошкоджень пам’яток культурної спадщини та формування структури класифікатора пошкоджень для підготовки навчальних даних і подальшого застосування алгоритмів штучного інтелекту під час опрацювання матеріалів фотограмметрії та лазерного сканування. Методи дослідження – аналітичний підхід до вивчення сучасних методів фіксації пошкоджень, цифрових інструментів і нормативно-правового регулювання, узагальнення міжнародного досвіду, концептуальне моделювання технологічного процесу, а також пілотне порівняльне оцінювання результатів натурного експертного обстеження та подальшого камерального аналізу цифрових фотоматеріалів і даних лазерного сканування дослідженого об’єкта. Результати дослідження – встановлено, що камеральний аналіз цифрових матеріалів із застосуванням будівельного інформаційного моделювання (англ. Building Information Modeling, BIM) дає змогу підтвердити та додатково ідентифікувати пошкодження, які могли залишитися непоміченими під час натурного огляду, а також підвищити повноту й системність документування. Запропоновано структуру класифікатора пошкоджень, інтегрованого в модель об’єкта культурної спадщини, створену засобами інформаційного моделювання (англ. Heritage Building Information Modeling, HBIM), що дає змогу пов’язувати технічні дані з відомостями про фактичний стан, критичність, відновлюваність і автентичність елементів об’єкта. Аналітика пілотного дослідження створює основу для формування експертно анотованого набору даних і подальшої перевірки алгоритмів автоматизованого розпізнавання пошкоджень. Висновки. Підвищення ефективності документування передбачає поєднання натурного обстеження з камеральним аналізом матеріалів фотограмметрії та лазерного сканування, їхню інтеграцію в HBIM, уніфікацію підходів до класифікації пошкоджень і поглиблення міждисциплінарної співпраці. Запропонована концепція потребує подальшої апробації на розширеній вибірці об’єктів культурної спадщини
Посилання
Alshawabkeh Y. et al. Heritage documentation using laser scanner and photogrammetry. The case study of Qasr Al-Abidit, Jordan. Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage. 2020. Т. 16. e00133. DOI: https://doi.org/10.1016/j.daach.2019.e00133.
Bakirman T. et al. Implementation of ultra-light UAV systems for cultural heritage documentation. Journal of Cultural Heritage. 2020. Т. 44. С. 174–184. DOI: https://doi.org/10.1016/j.culher.2020.01.006.
Khalil A., Stravoravdis S., Backes D. Categorisation of building data in the digital documentation of heritage buildings. Applied Geomatics. 2021. Т. 13. С. 29–54. DOI: https://doi.org/10.1007/s12518-020-00322-7.
Masciotta M. G. et al. A digital-based integrated methodology for the preventive conservation of cultural heritage: the experience of HeritageCare project. International Journal of Architectural Heritage. 2021. Т. 15, № 6. С. 844–863. DOI: https://doi.org/10.1080/15583058.2019.1668985
Bosher L. et al. Dealing with multiple hazards and threats on cultural heritage sites: an assessment of 80 case studies. Disaster Prevention and Management: An International Journal. 2020. Т. 29, № 1. С. 109–128. DOI: https://doi.org/10.1108/dpm-08-2018-0245.
Cacciotti R. et al. Climate change-induced disasters and cultural heritage: optimizing management strategies in Central Europe. Climate Risk Management. 2021. Т. 32. 100301. DOI: https://doi.org/10.1016/j.crm.2021.100301.
Mekonnen H., Bires Z., Berhanu K. Practices and challenges of cultural heritage conservation in historical and religious heritage sites: evidence from North Shoa Zone, Amhara region, Ethiopia. Heritage Science. 2022. Т. 10. 172. DOI: https://doi.org/10.1186/s40494-022-00802-6.
Gireesh Kumar T. K. Identification, documentation and promotion of cultural heritage: problems and prospects in the Indian context. Journal of Cultural Heritage Management and Sustainable Development. 2022. 14(6). 950–962. DOI: https://doi.org/10.1108/jchmsd-03-2022-0043.
Kantaros A., Ganetsos T., Petrescu F. I. T. Three-dimensional printing and 3D scanning: emerging technologies exhibiting high potential in the field of cultural heritage. Applied Sciences. 2023. Т. 13, № 8. 4777. DOI: https://doi.org/10.3390/app13084777.
Wang H., Zhang B., Qiu H. How a hierarchical governance structure influences cultural heritage destination sustainability: a context of red tourism in China. Journal of Hospitality and Tourism Management. 2022. Т. 50. С. 421–432. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhtm.2022.02.002.
Ararat M. B., Yenice T. K. The use of artificial intelligence in damage assessment of historical buildings. Frontiers of Architectural Research. 2025. Т. 15, № 2. С. 554–565. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foar.2025.06.008.
Muñoz-Silva E. M. et al. Binary damage classification of built heritage with a 3D neural network. npj Heritage Science. 2025. Т. 13. DOI: https://doi.org/10.1038/s40494-025-01597-y.
Kallas J., Napolitano R. Image-based 3D modeling as a damage prioritization tool for historic buildings in post-disaster areas: the case of the 2020 Beirut blast. Journal of Cultural Heritage. 2023. Т. 62. С. 314–321. DOI: https://doi.org/10.1016/j.culher.2023.06.007.
Paulino D. M. S., Kaushal S. S., Kallas J., Napolitano R. Data-driven documentation: techniques for historic buildings after anthropogenic and natural hazards. Springer Series on Cultural Computing. 2026. С. 89–112. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-91949-7_5.
Kallas J., Napolitano R. Beyond field surveys: understanding the role of 3D spatial attributes for data-driven blast vulnerability assessment of masonry buildings. International Journal of Disaster Risk Reduction. 2025. Т. 128. 105672. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2025.105672.
Kallas J., Napolitano R. Understanding key building attributes influencing flood vulnerability in masonry structures after the 2023 Kakhovka dam breach in Ukraine. Journal on Computing and Cultural Heritage. 2025. Т. 18, № 3. 51. DOI: https://doi.org/10.1145/3744743.
Zitouni M., Arruda M. R. T., Cantor P., Branco F. Thermal effect of firebrand accumulation in ceramic roof tiles. Fire. 2025. Т. 8, № 2. 55. DOI: https://doi.org/10.3390/fire8020055.
Arruda M. R. T., Cantor P., Bicelli A., Branco F. Thermal reaction of firebrand accumulation in construction materials. Case Studies in Construction Materials. 2024. Т. 20. e02985. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cscm.2024.e02985.
Skamantzari M., De Vos P.-J., Revenko S., Ferreira V. M. Advanced 3D documentation and capacity building for post-conflict damage assessment: the case of the Taras Shevchenko Chernihiv regional academic music and drama theatre, Ukraine. The International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences. 2025. Т. XLVIII-M-9-2025. С. 1373–1378. DOI: https://doi.org/10.5194/isprs-archives-XLVIII-M-9-2025-1373-2025.
Reina Ortiz M., Santana Quintero M., Revenko S. Heritage at risk and pedagogical approaches: training professionals in digital documentation for UNESCO World Heritage sites under threat at the Saint Sophia Cathedral Complex in Kyiv, Ukraine. The International Archives of the Photogrammetry, Remote Sensing and Spatial Information Sciences. 2026. Т. XLIX-B5-2026. С. 113–119. DOI: https://doi.org/10.5194/isprs-archives-XLIX-B5-2026-113-2026.
Гришина О. Свідоме успадкування. Експерт IC Consulenten Клаудіу Сільвестру про традиційні підходи та інновації в реконструкції історичних будівель. Pragmatika.Media. 22.05.2025. URL: https://pragmatika. media/svidome-uspadkuvannia-ekspert-ic-consulenten-klaudiu-silvestru-pro-tradytsijni-pidkhody-ta-innovatsii-vrekonstruktsii-istorychnykh-budivel/ (дата звернення: 03.08.2026).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
