ОСОБЛИВОСТІ ПРИСТОСУВАННЯ ОБ'ЄКТІВ ПРОМИСЛОВОЇ СПАДЩИНИ ПІД ЦЕНТРИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

Анотація

У статті розглянуто вітчизняний і зарубіжний досвід адаптації об’єктів промислової спадщини для створення освітньо-творчого середовища. Метою є визначення особливостей пристосування промислової спадщини під центри науково-технічної творчості з урахуванням сучасних освітніх потреб і вимог безпеки. Методи дослідження. У дослідженні використано методи типологічного та компаративного аналізу проєктів і реалізованих об'єктів в Україні та за кордоном, а також метод морфологічного узагальнення. Результати. На основі проведеного аналізу сформульовано основні особливості пристосування промислових пам’яток під центри науково-технічної творчості: збереження матеріальної структури, об’ємно-просторової форми та конструктивної системи пам’ятки; забезпечення широкої доступності простору та можливості візуального контакту з основними елементами індустріального середовища; узгодження нової утилітарної функції з архі- тектурною формою об’єкта та її активна взаємодія з нею; вписування функціонально-технологічних процесів у наявну планувальну структуру без її суттєвого порушення; відповідність нової функції змісту та істори- ко-культурній сутності пам’ятки. Висновки. Визначення особливостей пристосування об’єктів промислової спадщини під центри науково-технічної творчості сприятиме підвищенню ефективності розвитку освітньої інфраструктури та створенню інноваційного навчального середовища. Реалізація зазначених особливостей дає змогу сформувати цілісне освітньо-творче середовище, в якому збережена індустріальна архітектура не лише виконує роль історичного носія, але й стає активним елементом навчального процесу та формування інженерно-технічного світогляду.