МІКРОКЛІМАТИЧНЕ ЗОНУВАННЯ ЯК ОСНОВА БІОКЛІМАТИЧНОГО ПРОЄКТУВАННЯ МАЛОПОВЕРХОВОГО МІСЬКОГО ЖИТЛА ПІВДЕННО-СХІДНОГО КАЗАХСТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2026-6-18Ключові слова:
мікрокліматичне зонування, біокліматичне проєктування, малоповерхове житло, міська морфологія, Південно-Східний Казахстан, кліматично адаптивна архітектураАнотація
Мета дослідження – розробити підхід до мікрокліматичного зонування малоповерхового міського житла Південно-Східного Казахстану, який поєднує регіональну кліматичну оцінку з рішеннями ранньої стадії архітектурного проєктування. Методи. Дослідження поєднує порівняльний кліматичний аналіз Алмати, Конаєва і Талдикоргана з графоаналітичною інтерпретацією міської морфології, потенціалу вентиляції, сонячної експозиції, зелено-блакитної інфраструктури та рельєфу. Просторові шари інтерпретовано за єдиною системою критеріїв для виявлення домінантних мікрокліматичних умов. Результати. Встановлено, що подібний різко континентальний клімат формує різні локальні просторові прояви через відмінності рельєфу, щільності й відкритості забудови, рослинності, впливу водних об’єктів та повітрообміну. Визначено п’ять повторюваних аналітичних станів: вітровідкриті, помірно захищені, застійні/теплоакумулюючі, зони зеленого охолодження та території з домінуючим впливом рельєфу. Їхнє призначення полягає не у встановленні фіксованої архітектурної форми, а в діагностиці пріоритетних екологічних умов ділянки. Запропонована послідовність дає змогу переводити кліматичні й просторові характеристики у ранні проєктні пріоритети щодо захисту від вітру, проникності забудови, сонцезахисту, інтеграції озеленення та врахування рельєфу. Висновки. Мікрокліматичне зонування може бути проміжним архітектурно-кліматичним рівнем між узагальненими регіональними даними та детальним моделюванням будівлі. Методологічна послідовність може бути адаптована до інших міст, однак конкретна просторова структура зон залишається контекстною та потребує подальшої верифікації натурними вимірюваннями й чисельним моделюванням
Посилання
Scherer D., Fehrenbach U., Beha H.-D., Parlow E. Improved concepts and methods in analysis and evaluation of the urban climate for optimizing urban planning processes. Atmospheric Environment. 1999. Vol. 33. P. 4185–4193.
Fehrenbach U., Scherer D., Parlow E. Automated classification of planning objectives for the consideration of climate and air quality in urban and regional planning for the example of the region of Basel/Switzerland. Atmospheric Environment. 2001. Vol. 35. P. 5605–5615.
Ren C., Ng E. Y. Y., Katzschner L. Urban climatic map studies: a review. International Journal of Climatology. 2011. Vol. 31, No. 15. P. 2213–2233. DOI: 10.1002/joc.2237.
Stewart I. D., Oke T. R. Local Climate Zones for urban temperature studies. Bulletin of the American Meteorological Society. 2012. Vol. 93, No. 12. P. 1879–1900. DOI: 10.1175/BAMS-D-11-00019.1.
Ren C., Lau K. K.-L., Yiu K.-P., Ng E. The application of urban climatic mapping to the urban planning of highdensity cities: The case of Kaohsiung, Taiwan. Cities. 2013. Vol. 31. P. 1–16. DOI: 10.1016/j.cities.2012.12.005.
Demuzere M. et al. A global map of Local Climate Zones to support earth system modelling and urban-scale environmental science. Earth System Science Data. 2022. Vol. 14. P. 3835–3873. DOI: 10.5194/essd-14-3835-2022.
Huang F. et al. Mapping Local Climate Zones for cities: A large review. Remote Sensing of Environment. 2023. Vol. 292. Art. 113573. DOI: 10.1016/j.rse.2023.113573.
Banerjee S. et al. Analysing impacts of urban morphological variables and density on outdoor microclimate for tropical cities: A review and a framework proposal for future research directions. Building and Environment. 2022. Vol. 225. Art. 109646. DOI: 10.1016/j.buildenv.2022.109646.
Abd Elraouf R., Elmokadem A., Megahed N. A., Abo Eleinen O., Eltarabily S. The impact of urban geometry on outdoor thermal comfort in a hot-humid climate. Building and Environment. 2022. Vol. 225. Art. 109632. DOI: 10.1016/j.buildenv.2022.109632.
Gál T., Unger J. Detection of ventilation paths using high-resolution roughness parameter mapping in a large urban area. Building and Environment. 2009. Vol. 44. P. 198–206. DOI: 10.1016/j.buildenv.2008.02.008.
Yang S., Wang L., Stathopoulos T., Marey A. Urban microclimate and its impact on built environment – A review. Building and Environment. 2023. Vol. 238. Art. 110334. DOI: 10.1016/j.buildenv.2023.110334.
Antoniou N., Montazeri H., Neophytou M., Blocken B. CFD simulation of urban microclimate: Validation using high-resolution field measurements. Science of the Total Environment. 2019. Vol. 695. Art. 133743. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2019.133743.
Kim G., Lee G. Validation of CFD models of urban microclimates under high temperature and humidity conditions during daytime heatwaves in dense low-rise areas. Building and Environment. 2024. Vol. 266. Art. 112087. DOI: 10.1016/j.buildenv.2024.112087.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
