ІЛЮСТРАЦІЇ ДО «ЛІСОВОЇ ПІСНІ» ЛЕСІ УКРАЇНКИ В УКРАЇНСЬКІЙ КНИЖКОВІЙ ГРАФІЦІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Метою цієї статті стало вивчення, дослідження та висвітлення унікального доробку української книжкової графіки другої половини ХХ ст. – ілюстрацій до драми-феєрії «Лісова пісня» української письменниці та культурної діячки Лесі Українки, а також чинників, які вплинули на формування та подальший розвиток української графіки. У процесі дослідження було використано такі методи: мистецтвознавчий аналіз, системний підхід, історичний аналіз, комплексний аналіз, біографічний аналіз та метод узагальнення. Отримані результати: на основі використаних методів досліджено біографічні, історичні та мистецтвознавчі чинники, які вплинули на унікальну художню інтерпретацію українськими митцями драми-феєрії «Лісова пісня» у другій половині ХХ століття. Висновки. Було проаналізовано ілюстрації українських митців, створені у другій половині XX ст. до драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки. У 1970-х роках лінорити Н. Лопухової посіли важливе місце у розвитку книжкової графіки, адже мисткиня використала ліричну інтерпретацію зображення природи та героїні завдяки лінії. М. Левицький, техніці якого властива схематичність та площинність, виконав один з найперших образів самотнього Лукаша, де звернувся до особистості героя як індивіда. Майже двадцять років по тому внутрішній стан героїв та зміну сюжету С. Караффа-Корбут трактувала відтінками фарб і маленькими коливаннями ліній.