АТРИБУЦІЯ ІКОНИ «ДВОЄ СВЯТИХ» З ФОНДІВ КАФЕДРИ ТЕХНІКИ ТА РЕСТАВРАЦІЇ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА

Автор(и)

  • Тетяна Тимченко
  • Надія Романенко

DOI:

https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2024-1-11

Ключові слова:

атрибуція, ікона, Св. Кирило та Мефодій, реставрація, іконографія

Анотація

Метою даної статті є дослідження та атрибуція ікони «Двоє святих» з фондів кафедри техніки та реставрації творів мистецтва (КТРТМ) Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Методи дослідження. В основу дослідження покладено методи художньо-стилістичного і порівняльного аналізів творів мистецтва. Атрибуція ікони здійснювалася на підставі даних іконографічного, стилістичного, мікрохімічного та історіографічного досліджень. Результати. Дослідження дало змогу встановити походження, використані матеріали, іконографічний тип та орієнтовний час створення ікони, а також описати аналіз, композиційні та стильові особливості твору. На основі аналізу наукових робіт українських науковців В. Дротенко, І. Ковальчука, Д. Степовика та зарубіжних дослідників – Р. Руссєвої (R. Rousseva), А. Філіпа (Aleš Filip), Я. та Я. Осолсобє (Jana Osolsobě, Jan Osolsobě), А. Кжижової (Alena Křížová), А. Делікарі (Angeliki Delikari), С. Барлієвої (Slavia Barlieva), В. Топенчарова, І. Божилова, Н. Тулешкова, Л. Прашкова вдалося визначити, що перед нами Святі Кирило та Мефодій – творці глаголиці та натхненники християнської віри в Європі. Такий іконографічний сюжет поширився в Україні з ХVІІІ ст., й відтворювався іконописцями з огляду на ікони та скульптури, створені в Європі, зокрема в Болгарії, Чехії тощо. Висновки. У результаті дослідження ми дійшли висновку, що ікона «Двоє святих» найвірогідніше написана невідомим автором чеського чи українського походження у середині або, найпізніше, наприкінці XIX століття, і є довільною копією скульптури «Святі Кирило та Мефодій» Е. Макса, що знаходиться в Костелі Божої Матері перед Тином (Чехія) або ж з її копії. Ікона має художню, релігійну та історичну цінність, адже є доказом зв’язку між європейською (болгарською, чеською) та українською культурами. Атрибуція таких творів дає науковцям змогу глибше усвідомити перебіг історії мистецтва України в контексті світового розвитку іконопису.

Посилання

Дротенко В. Семіотика іконопису та стилістика ікони в контексті культурно-мистецької традиції // Молодий вчений, 3 (91), 2021, с.135–140. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-30

Ковальчук І. Українська іконографія впродовж XIV–XVІІI століть // Українське релігієзнавство, 2015, с. 100–108.

Степовик Д. В. Українсько-болгарські мистецькі зв’язки. – К.: Наукова думка, 1975.

Rousseva R. Cyril and Methodius in Historical Iconography // Celebrating the legacy of Cyril and Methodius with special reference to historical iconography. Malta: Office of the President of Malta, 2017, s. 61–89.

Filip, Aleš, Osolsobě, Jana, Osolsobě, Jan. Kult sv. Cyrila a Metoděje ve výtvarném umění (klíč k jejich ikonografii). Aleš Filip, Jana Osolsobě, Jan Osolsobě. In: Národopisná revue Strážnice: Národní ústav lidové kultury Roč. 23, č. 2 (2013), s. 120–133.

Křížová Alena. Cyril a Metoděj na svatých obrázcích // Národopisná revue Strážnice: Národní ústav lidové kultury Roč. 23, č. 2 (2013), s. 134–137.

Delikari Angeliki. The Literary Work of the Cyrillo-Methodian Mission in Great Moravia and its Transmission Around Ohrid During the 9 th and 10 th centuries // Cyrillomethodianum XX, 2015, c. 7–14.

Barlieva Slavia. The Cult of Saints Cyril and Methodius: The Phenomenon of Shared Identity in the Slavic World. Edited by Madeleine Gray (King's College London Medieval Studies), 2017.

Топенчаров В. Константин-Кирилл Философ – АБВ Ренессанса. София Пресс, 1985.

Божилов И., Тулешков Н., Прашков Л. Български манастири. София, 2004. С. 205–218.

Hetényi, Martin, Peter Ivaniˇc. The Contribution of Ss. Cyril and Methodius to Culture and Religion // Religions. 12: 417. https://doi.org/10.3390/rel12060417

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-17

Як цитувати

Тимченко, Т., & Романенко, Н. (2024). АТРИБУЦІЯ ІКОНИ «ДВОЄ СВЯТИХ» З ФОНДІВ КАФЕДРИ ТЕХНІКИ ТА РЕСТАВРАЦІЇ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА. Вісник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, (1), 74–81. https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2024-1-11