ОБРАЗ ПИСЬМЕННИКА У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ ПОЧАТКУ ХХ СТОРІЧЧЯ

Анотація

Мета дослідження – аналіз образу українського літератора-сучасника в мистецькому доробку І. Труша, В. Кричевського, А. Петрицького, М. Жука. Зокрема йдеться про виявлення стилістично-композиційних, технічних та смислових особливостей портретів, виконаних кожним з художників. Методи дослідження. Застосований метод мистецтвознавчого аналізу дав змогу визначити структурні елементи творів мистецтва; іконологічний метод допоміг інтерпретувати, а методи порівняння й узагальнення – зіставити портретні зображення. Системний підхід та біографічний аналіз уможливили отримання цілісної характеристики портретного доробку мистців у контексті своєї доби. Результати. Розглянуто портретні серії діячів української культури І. Труша, М. Жука, В. Кричевського та А. Петрицького; підкреслено значення автопортретів О. Довженка, М. Жука та О. Богомазова як літераторів-художників своєї доби. Роботи, виконані в різних техніках (олійний живопис, ксилографія, акварель, змішана техніка) й авторських манерах, на різних основах (полотно, картон, папір) – є неоднаковими та оригінальними. Висновки. Під час дослідження нами проаналізовано художній образ письменника у доробку українських мистців початку ХХ ст., насамперед серії портретів І. Труша, В. Кричевського, М. Жука, А. Петрицького. З’ясоване місце візуального образу сучасника-літератора у творчості мистців, котрі звертались до різних прийомів і технік. Мали відмінну манеру й коло спілкування, а також різні суспільно-політичні умови за яких і формувався їхній світогляд та позиція. Подальші дослідження нашої теми передбачають упорядкування та систематизацію отриманих результатів, завдяки чому стане можливим окреслення комунікації серед української інтелігенції різних напрямків діяльності, зокрема письменницької.