ЗАСАДИ МУЗЕЄФІКАЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД, ПОРУЙНОВАНИХ В УКРАЇНІ ЗЛОЧИННИМИ ДІЯМИ ВІЙСЬКОВИХ РФ

Анотація

Мета даної статті полягає в обґрунтуванні зруйнованих агресивними діями військових РФ будівель і споруд як документальних свідчень варварства і тероризму Росії проти України й визначенні засад їхньої музеєфікації як об’єктів історичної пам’яті, меморіальних пам’яток. Методика дослідження базується на аналізі наукових праць з питань музеєфікації об’єктів архітектури, осмисленні вітчизняного й зарубіжного досвіду музеєфікації зруйнованих об’єктів архітектури минувшини. В результаті проведених досліджень визначено, що музеєфікація зруйнованих будівель і споруд означає збереження уцілілих матеріальних складових об’єктів архітектури, їхніх фрагментів і решток в автентичному стані на місцях створення («in situ»), з виконанням необхідних заходів щодо їхнього зміцнення й укріплення, а також організації прилеглої території у визначених межах, що гарантувало б безпечну доступність до об’єкта і його огляду. Висновки. Поруйновані агресивними діями військових РФ архітектурні об’єкти слід кваліфікувати як документальні свідчення злочинів РФ проти України, як об’єкти історичної пам’яті, меморіальні пам’ятки. Музеєфікація поруйнованих будівель і споруд, їхніх руїн проводиться виключно на місцях їхнього існування («in situ»), в умовах характерного середовища. Музеєфікація поруйнованих об’єктів архітектури має спрямовуватися на збереження руїн в автентичному стані, а доповнення, пов’язані з їхнім укріпленням, виділятися у загальній структурі. Для забезпечення тривалої схоронності матеріальних фрагментів і решток поруйнованих споруд, створення умов доступності до музеєфікованих об’єктів і їхнього огляду, мають бути проведені роботи з укріплення руїн їхнього захисту від руйнації та організації оглядових маршрутів з дотриманням вимог щодо доступності маломобільних осіб, а також створення на території меморіального комплексу інфраструктури побутового і транспортного обслуговування.