ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ-СКУЛЬПТОРІВ

Анотація

Анотація. Мета статті – аналіз особливостей формування художньо-образного мислення у студен- тів-скульпторів як одного з важливих чинників підвищення професійної обізнаності та становлення особистості митця. Методологія дослідження поєднує загальнонаукові теоретичні способи аналізу, синтезу та абстрагування, що дає змогу простежити специфіку та шляхи формування художньо- образного мислення у студентів-скульпторів, висвітлити взаємодію та співвідношення свідомого та несвідомого, раціонального та ірраціонального, індивідуального та колективного. Це також допомагає розглянути естетичні концепції, предметом уваги яких стали питання символічного та натуралістичного відображення дійсності. Наукова новизна пов’язана з визначенням теоретичних і практичних аспектів формування художньо-образного мислення у студентів-скульпторів у процесі навчання. У результаті дослідження встановлено, що формування художньо-образного мислення студентів-скульпторів у нинішньому мистецько-освітньому просторі може базуватися на тра- диційних та сучасних підходах. Ідея поєднання протилежних за спрямованістю завдань, синергія особистісної та колективної основ є актуальними у сучасній мистецькій освіті. Причому реалізація її найбільш ефективна саме у процесі навчання та виховання в галузі образотворчого мистецтва. На думку автора, головна роль у формуванні художньо-образного мислення належить композиції, яка в умовах академічної мистецької освіти забезпечує найбільш гнучкі можливості для наукового і творчого експериментування. На особливу увагу заслуговують розширення спектра семантичних знаків у мові твору, співвідношення суб’єктивного й об’єктивного чинників, а також вплив середовища та інших видів мистецтва. Доведено, що визначний внесок у розуміння творчого процесу та формування художньо-образного мислення у студентів-скульпторів зробили й самі митці: живописці, скульптори, архітектори та інші – або виступаючи у ролі теоретиків чи критиків, або через власну творчість. За підсумками дослідження зроблено узагальнення, що ера комп’ютеризації дає змогу трансформувати академічний рисунок у цифровий, що можна певною мірою визнати позитивним мистецько-освітнім процесом, оскільки він забезпечує взаємовплив і взаємозбагачення методів і прийомів під час формування художньо-образного мислення у студентів-скульпторів.