Публікаційна етика

Публікаційна етика Збірника наукових праць «Українська академія мистецтва» базується на рекомендаціях для редакторів журналів, розроблених Комітетом з етики наукових публікацій (The Committee on Publication Ethics (COPE).

Публікаційний процес –  це участь багатьох сторін, кожна з яких відіграє важливу роль у досягненні поставленої мети. Тобто кожен автор, редактор, експерт-рецензент, видавець, власник видання несе відповідальність за дотримання етичних стандартів на всіх етапах своєї участі.

Етичні принципи редакторів.

Редактор збірника, ухвалюючи рішення про публікацію статті, керується відповідністю поданого матеріалу встановленим вимогам щодо оформлення, наявністю наукової новизни у поданій роботі, повнотою висвітлення теми, а також звертає увагу на достовірність поданих відомостей.

Редактор оцінює інтелектуальний зміст рукописів незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства або політичних переконань авторів.

Редактор і редакційна колегія збірника зобов'язані не розголошувати без необхідності інформацію про прийняті рукописи нікому, за винятком осіб, безпосередньо залучених до процесу їхнього розгляду. Конфіденційна інформація, включно й ідеї, отримані редактором під час редагування, не повинні розголошуватися ним/нею або використовуватися для отримання особистої вигоди.

Редактор не повинен брати участі у розгляді рукописів у разі наявності конфлікту інтересів через існування відносин конкуренції, спільної діяльності або інших взаємодій і взаємовідносин з ким-небудь з авторів.

Редактор не повинен допускати до публікації дослідження, якщо є аргументовані підстави вважати, що воно є плагіатом.

Етичні принципи авторів

У процесі підготовки матеріалів автори зобов’язані неухильно дотримуватися законодавства України про захист прав інтелектуальної власності та принципів наукової етики. 

Автори, подаючи рукописи до збірника, повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Явно помилкові або сфальсифіковані твердження неприйнятні. Відомості, що лежать в основі роботи, не повинні містити помилок.

Автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені ними в поданому до збірника рукописі, повністю оригінальні. Запозичення в тексті рукопису повинні бути оформлені з обов'язковим зазначенням авторства і першоджерела, з відповідними бібліографічними посиланнями або цитатами. Плагіат у всіх формах і надмірні запозичення є неприйнятними.

Автори не повинні подавати до збірника рукопис, який було направлено до іншого видання або такий, що перебуває на розгляді в іншому виданні, а також матеріал, що вже опублікований в іншому журналі і містить ті ж дослідження. Це розглядається як неетична поведінка і є неприйнятним.

Автори, подаючи рукопис до редакції, повинні зазначити внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідження або ж зробили істотний внесок у певний його аспект. Інформація, отримана в приватному порядку, не повинна використовуватися або викладатися без письмового дозволу першоджерела, так само, як і інформація, що порушує інтереси третьої сторони.

Етичні принципи рецензентів

Рецензент зобов'язаний об'єктивно й аргументовано оцінювати викладені результати досліджень. Персональна критика автора вважається неприйнятною.

Рецензент, отримавши рукопис для рецензування, повинен розглядати його як конфіденційний документ, який не можна передавати для ознайомлення або обговорення третім особам, які не уповноважені редакцією.

Рецензент, який, на його думку, не володіє достатньою кваліфікацією для оцінювання рукопису, повинен повідомити про це редакцію з проханням виключити його з процесу рецензування даного рукопису.

Рецензент повинен звертати увагу редактора на виявлену істотну подібність або збіг між розглянутим рукописом і будь-якою іншою опублікованою роботою, яка перебуває у сфері його наукової компетенції.

Рецензент не повинен брати участі у розгляді рукописів в разі наявності конфлікту інтересів через існування відносин конкуренції, спільної діяльності або інших взаємодій і відносин з ким-небудь з авторів.

Неопубліковані відомості, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися рецензентом для особистих цілей без письмової згоди автора.