АРХІТЕКТУРНА ШКОЛА НАОМА (КДХІ). ІСТОРІЯ І ТВОРЧІ НАДБАННЯ ВИПУСКНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2411-3034-2025-37-5Ключові слова:
КДХІ, НАОМА, факультет архітектури, архітектурна школа, навчально-творчі майстерні, КИЇВЗНДІЕП, типове й індивідуальне проєктування, архітектурно-художня виразністьАнотація
Ювілейні дати говорять про те, що архітектурна школа НАОМА (в минулому КДХІ) підготувала чимало видатних українських зодчих, які прославили Україну та КИЇВЗНДІЕП. Мета нашої статті – визначення творчих здобутків архітектурної школи та її випускників, які своєю творчістю піднесли КИЇВЗНДІЕП на високий рівень. Методи дослідження. В основу дослідження покладено комплексний аналіз навчального процесу в НАОМА (КДХІ) в умовах колишнього СРСР та в незалежній Україні. Педагоги і майстри архітектури застосовували до студентів систематизацію й узагальнення творчої діяльності випускників НАОМА (КДХІ) в інституті КИЇВЗНДІЕП. Результати. На основі проведених досліджень фахівцями НАОМА визначено п’ять періодів формування 100-літньої архітектурної школи: 1924–1930 рр. та 1934–1941 – період, пов’язаний зі становленням Київського державного художнього інституту (КДХІ); 1945–1950-ті роки – період повоєнного відродження традицій у формуванні факультету архітектури КДХІ; 1960–1980-ті рр. – період найбільших досягнень архітектурної школи КДХІ; 1990–2000 рр. – період формування нових підходів до навчального процесу та архітектурної творчості в НАОМА в умовах незалежної української держави. КИЇВЗНДІЕП розпочав свою творчу діяльність з 1963 року. Першими його співробітниками були випускники КДХІ різних поколінь та інші фахівці. Це був час розвитку типового проєктування та індустріалізації будівництва у колишньому СРСР (1960–1980-ті рр.), який ознаменувався творчим феноменом архітекторів КИЇВЗНДІЕП із застосуванням новітніх методологічних засад проєктування і створення оригінальних архітектурно-художніх образів будівель та споруд. В інституті працювали такі видатні архітектори та вчені, як О. Заваров, Й. Каракіс, М. Гречина, Ф. Юр’єв, Г. Копоровський, О. Смірнова, Е. Репрінцева, Й. Ахтьоров, П. Шапорєв, Д. Яблонський, І. Мезенцев В. Штолько, В. Крючков, Ф. Боровик, А. Аніщенко, Ю. Набок, О. Стукалов, О. Зибін, О. Лазарєв, В. Віхарєв, В. Куцевич, В. Іріскін, О. Кабацький, С. Єжов, М. Артеменюк, О. Міхненко, С. Несененко та інші. З відновленням незалежності і приходом третього тисячоліття архітектори КИЇВЗНДІЕП – випускники КДХІ та НАОМА позбулися жорсткого бюрократичного тиску державних структур і їхньої монополії. У цей час запроваджується індивідуальне будівництво, яке приходить на зміну типовому, панельному з можливостями застосування гнучкого планування, інклюзивності та енергоефективності усіх будівель і споруд, а також поверненню художньої виразності. Висновки. В результаті дослідження визначено, що успішній творчій діяльності КИЇВЗНДІЕП завдячує архітекторам, зокрема випускникам факультету архітектури КДХІ і НАОМА, які створили видатні об’єкти архітектури і провели вагомі наукові архітектурні дослідження.
Посилання
Ясієвич В. Є. Особливості розвитку архітектурно-будівельної науки і освіти України в ХІХ і на початку ХХ ст. Нариси з історії природознавства і техніки: Респ. міжвід. зб. наук. пр. Київ : Наукова думка, 1984. Вип. 30. С. 66–72.
Катернога М. Т. Формування архітектурної школи в Україні. Українська академія мистецтва: Дослідницькі та науково – методичні праці. Київ : УАМ, 1994. Вип.1. С. 74–86.
Куцевич В. В. Формування архітектурної школи. Історія, традиції, сучасність. Монографія. Київ : вид-во Ліра. К, 2018. С.11–21; 22–89.
Кашуба-Вольвач О. «Фортех» у Київському художньому інституті 1920-х років. Студії мистецтвознавчі. Київ, 2005. Вип. 1 (9). С. 49–61.
Скляренко Галина. Малевич в Україні: кінець 1920-х початок 1930-х років. Студії мистецтвознавчі. Київ, 2015. С. 47–60.
Малевич Казимир. Київський період 1925–1930/ Упорядник Т. Філевська. Київ: Родовід, 2010. 336 с.
Ясієвич В. Є. Київський зодчий П. Ф. Альошин. Київ : Будівельник, 1966. 67 с.
Історія української архітектури / Ю. С. Асєєв, В. В. Вечерський, О. М. Годованюк та ін. за ред. В. І. Тімофієнка. Київ : Техніка, 2003. С. 401–402.
Куцевич В. В. Заваров О. І. – архітектор, організатор інституту нового типу. Науковець і педагог (до 100-річчя від дня народження). Київ : Будівництво України, 2017. №3. С. 35–39.
Куцевич Вадим. Інститут однодумців з великим творчим потенціалом. (До 60-річчя КИЇВЗНДІЕП). Збірник наукових праць «Українська академія мистецтва». Київ : НАОМА, 2024. Вип. 35. С. 46–55. DOI: .
Куцевич В. В. Конкурсне проєктування як лабораторія архітектурних ідей і образів. Збірник наукових праць «Українська академія мистецтва». Київ : НАОМА, 2023. Вип. 33. С. 25–31.
Прибєга Л. Факультет архітектури. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. 1917–2017. Київ : НАОМА, 2017. С. 64–69.
Давидов А. М., Коломієць А. В. Конвергенція дисциплін у підготовці архітектора в НАОМА. Теорія та практика дизайну. Архітектура та будівництво: зб. наук. праць. Київ : НАУ, 2021. Вип. 23. С. 57–62. DOI:10.18372/2415-8151.23.16268.
Прибєга Л., Давидов А. Факультет архітектури НАОМА: сторінка історії й сьогодення школи. Збірник наукових праць «Українська академія мистецтв». 2024. 36. 70–84. DOI: https://doi.org/10.32782/2411-3034-2024-36-8
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.