СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ В АРХІТЕКТУРНІЙ ОСВІТІ: ДОСВІД НАОМА ТА ПЕРСПЕКТИВИ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ПІДХОДУ

Анотація

Мета статті полягає у дослідженні феномену синтезу мистецтв у сучасній архітектурі та висвітлення значення ролі освіти в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури у формуванні комплексного підходу до архітектурної професії. Методи дослідження. У статті проаналізовано історію викладання дисципліни «Синтез мистецтв», досліджено зміни в архітектурній освіті, а також вивчено діяльність архітектурних майстерень Академії та їхній внесок у післявоєнну відбудову Києва. Методологія також включає аналіз взаємодії архітектури з іншими мистецькими дисциплінами, зокрема кінематографом, театром та новими медіа. Результати дослідження показали, що дисципліна «Синтез мистецтв» відіграла ключову роль у формуванні професійних компетенцій архітекторів у 1970–1980-х роках, але її скорочення в 2000-х роках призвело до втрати міждисциплінарного підходу в архітектурній освіті. Проте НАОМА зберегла традиції інтеграції мистецьких практик, що позитивно впливає на розвиток комплексного розуміння архітектури. Висновки. Зроблено висновок про необхідність впровадження нових навчальних дисциплін, що сприяють розвитку синтезу мистецтв в архітектурній освіті й подальшій практиці, наприклад: «Архітектура і театр: театралізація міського середовища», «Архітектура і фотографія: спосіб узагальнення і достовірності», «Архітектура і кінематограф – спосіб аналізу середовища», «Кіносценарні методи проєктування архітектурного середовища», «Методи візуального творення художньої форми» та ін. Оновлення освітніх програм, включаючи новітні методи проєктування та аналізу простору, й надалі сприятиме формуванню архітекторів із міждисциплінарними компетенціями.