ІНТЕРПРЕТАЦІЯ КОСТЮМА ДОБИ МОДЕРНУ В УКРАЇНСЬКОМУ ЖИВОПИСІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ

Анотація

Мета статті – визначення напрямків образотворчої інтерпретації костюма доби модерну в українському портретному і жанровому живописі кінця XIX – початку XX століть. У процесі роботи використано загальнонаукові (метод аналізу, синтезу, порівняння, систематизації) та мистецтвознавчі (метод мистецтвознавчого аналізу, зокрема іконографічного, композиційного та художньо-стилістичного) методи дослідження. Варіанти інтерпретації зображення костюма доби модерну розподілено відповідно до наслідуваних стилістичних течій, виявлених через мистецтвознавчий аналіз. Результати дослідження. Досліджено риси реалістичного представлення вбрання стилю модерн у творчості Петра Нілуса (1869–1943), Миколи Ткаченка (1850–1929), Петра Холодного Старшого (1876–1930). Виявлено специфіку імпресіоністичного підходу до зображення костюму в творах Івана Труша (1869–1941), Олени Кульчицької (1877–1967), Івана Похитонова (1850–1923), композиціях паризького періоду Олександра Мурашка (1875–1919). Модерне трактування костюма однойменної доби відзначене у портретах пензля О. Мурашка, Всеволода Максимовича (1894–1914). Простежено модерністські трансформації у візуалізації вбрання О лександрою Екстер (1882–1949) Олексою Новаківським (1872–1935), Сонею Делоне (1885–1979). Виявлено полістилізм низки творів українського живопису, в котрих було репрезентовано модне вбрання кінця XIX – початку XX ст.: синтез символізму та модерну в імперсональному портреті «Парижанка» Каєтана Стефановича (1886–1920); ремінісценції естетизму в поєднанні з імпресіоністичним живописом Івана Похитонова («Портрет Віри Фігнер»), естетизованим малярством Олекси Новаківського («Портрет Зулі Квілецької») та інших.