СОЦІАЛЬНО СПРЯМОВАНЕ ПРОЄКТУВАННЯ В АРХІТЕКТУРНІЙ ОСВІТІ ЯК ПРОСТІР ДУХОВНОГО ЗРОСТАННЯ

Анотація

Метою статті є аналіз потенціалу соціально спрямованого навчального архітектурного проєктування як чинника формування ціннісних, морально-етичних та громадянських установок май-бутніх архітекторів. У центрі уваги – педагогічні та проєктні процеси, що реалізуються в межах навчального проєктування об’єктів соціального призначення, зокрема закладів дошкільної освіти з інтегрованими укриттями, а також їхній вплив на розвиток у студентів емпатійного мислення, соціальної відповідальності та усвідомлення архітектури як суспільно значущої діяльності. Методи дослідження. Застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднує методи архітектурно-композиційного та функціонально-планувального аналізу, психолого-педагогічного включеного спостереження і рефлексивного аналізу навчального процесу. Емпіричною базою дослідження стали 125 студентських проєктів 2-го курсу, виконаних у 2022–2025 роках. Результати дослідження. Встановлено, що соціально спрямоване навчальне проєктування виступає не лише засобом формування фахових компетентностей, а й ефективним чинником розвитку ціннісних та етично орієнтованих професійних установок студентів. У переважній частині проєктів зафіксовано орієнтацію на психологічний комфорт дитини, інтеграцію укриттів у структуру освітнього середовища, а також зростання уваги до інклюзивних рішень. Рефлексивні самооцінки студентів засвідчують трансформацію ставлення до проєктної діяльності – від переважно технічного підходу до соціально й етично відповідального. Висновки. Соціально орієнтоване навчальне архітектурне проєктування в умовах війни є ефективним педагогічним інструментом формування професійної відповідальності, емпатійного мислення та ціннісного ставлення до людини й суспільства. Отримані результати дослідження можуть бути використані для оновлення змісту навчальних програм архітектурних факультетів з метою посилення гуманітарної та соціально орієнтованої складової фахової підготовки.