ДОПОВНЕНА РЕАЛЬНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ ЕСТЕТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ПРОЄКТОВАНИХ АРХІТЕКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2411-3034-2025-38-6Ключові слова:
естетика архітектури, візуальна екологія, зелені стандарти, доповнена реальністьАнотація
У статті описано експериментальне дослідження, проведене кафедрою інноваційних технологій у дизайні архітектурного середовища і кафедрою урбаністики та містобудування Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова. Експеримент став результатом поєднання двох наукових напрямів, а саме: дослідження комунікативних можливостей віртуальної реальності (VR) в архітектурі; впровадження критеріїв оцінки естетики архітектурного середовища в розроблену національну систему екологічної сертифікації. В результаті синтезу цих двох напрямів було сформульовано мету експерименту: виявити ефективність і об’єктивність методів статистичного аналізу на основі анкетного опитування респондентів у VR-середовищі. Результати цього аналізу є критерієм оцінки естетичних якостей архітектурних об’єктів у межах національного «зеленого стандарту», розробленого авторами. Об’єктом дослідження виступила «Віртуальна художня галерея в Харкові». Методи: через систему QR-кодів, розміщених навколо ділянки проєктування, у середовищі доповненої реальності респонденти мали змогу в режимі реального часу візуально взаємодіяти з об’єктом проєктування. Також респондентам було запропоновано заповнити анкету, пов’язану з віртуальним об’єктом, і оцінити його естетичні якості. Результати експерименту підтвердили потенційну цінність критеріїв оцінки естетичних якостей архітектурних об’єктів як методу розрахунку відповідних балів у національній системі екологічної сертифікації, що розробляється. Крім того, експеримент успішно виявив низку аспектів віртуальної реальності як комунікативного інструменту між архітектором і міською спільнотою. Висновки. Експеримент показав потенціал використання VR-технологій для підвищення участі громадськості у формуванні архітектурного середовища. Запропонована методика оцінки естетичних якостей архітектурних об'єктів є релевантною для подальшого використання в національній системі екологічної сертифікації.
Посилання
del Campo, M., & Manninger, S. (2024). AI and the morphology of the city: AI’s dynamic power in shaping the future of urban design. In M. Kanaani (Ed.), The Routledge companion to smart design thinking in architecture & urbanism for a sustainable, living planet. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003384113-13 [in English].
Kudless, A. (2023). Hierarchies of bias in artificial intelligence architecture: Collective, computational, and cognitive. International Journal of Architectural Computing, 21(2), 256–279. DOI: https://doi.org/10.1177/14780771231170272 [in English].
Alnaser, A. A., Maxi, M., & Elmousalami, H. (2024). AI-Powered Digital Twins and Internet of Things for Smart Cities and Sustainable Building Environment. Applied Sciences, 14(24). DOI: https://doi.org/10.3390/app142412056 [in English].
Zayed, S. M., Attiya, G. M., El-Sayed, A. & Hemdan, E. E. (2023). A review study on digital twins with artificial intelligence and internet of things: concepts, opportunities, challenges, tools and future scope. Multimedia Tools And Applications 82, 47081–47107. DOI: https://doi.org/10.1007/s11042-023-15611-7 [in English].
Chidimma, N. R., Ogochukwu, O. F., & Chinwe, S. (2020). The 2030 Agenda for Sustainable Development in Nigeria: The Role of the Architect. Science Technology & Public Policy, 4(1). DOI: https://doi.org/10.11648/j.stpp.20200401.13 [in English].
Bölek, B., Tutal, O., & Özbaşaran, H. (2023). A systematic review on artificial intelligence applications in architecture. Journal Of Design For Resilience In Architecture And Planning, 4(1), 91–104. DOI: https://doi.org/10.47818/drarch.2023.v4i1085 [in English].
Matter, N. M., & Gado, N. G. (2024). Artificial intelligence in architecture: Integration into architectural design process. Engineering Research Journal, 181, 1–16. DOI: https://doi.org/10.21608/ erj.2024.344313 [in English].
U.S. Green Building Council (2024). Quality Views. LEED credit library. LEED v4.1. Retrieved from https://www.usgbc.org/credits?Category=%22Indoor+environmental+quality%22 [in English].
Vieira, R., Renan, L. & Mizubuti, E. (2019). How to write the discussion section of a scientific article. Acta Scientiarum Agronomy, 41(1), 42621. . https: doi: 10.4025/actasciagron.v41i1.42621 [in English].
Dewey, J. (1934). Art as experience. The Berkeley Publishing Group [in English].
Fomenko, O. & Danilov, S. (2017). Nonlinearity and instability of the architecture language. Space & Form, 30, 137–154. DOI: https://doi.org/10.21005/pif.2017.30.C-02 [in English].
WELL Building Institute (2024). C02 Integrative Design / WELL. Retrieved from https://v2.wellcertified.com/en/v2.1/community/feature/2 [in English].
International Living Future Institute (2014). Living Building Challenge 3.0. Seattle, 38, 43–49, 60. Retrieved from https://living-future.org/lbc/ [in English].
Conley, D. (2019). You may ask yourself: An introduction to thinking like a sociologist. 6th ed. W.W. Norton [in English].
Zuev, D. & Bratchford, G. (2020). Methodologies of visual sociology. In L. Pauwels (Ed.) Visual Sociology (P. 23-51). Palgrave Pivot. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-54510-9 [in English].
Pauwels, L. (2010). Visual sociology reframed: An analytical synthesis and discussion of visual methods in social and cultural research. Sociological Methods & Research, 38(4), 545-581. DOI: https://doi.org/10.1177/0049124110366233 [in English].
Coursera (2024). Google UX Design Professional Certificate. https://www.coursera.org/professional-certificates/google-ux-design [in English].
Fahem, A. (2023). Annotations: Google UX design professional certificate course (1/7). Retrieved from https://bootcamp.uxdesign.cc/annotations-google-ux-design-professional-certificate-course-1-7-ede0fc59c32 [in English].
Verkhovna Rada of Ukraine (2022). Zakon Ukrainy vid 24.03.2022 No. 2160-IX «Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho ta Kryminalnoho protsesualnoho kodeksiv Ukrainy shchodo zabezpechennia protydii nesanktsionovanomu poshyrenniu informatsii pro napravlennia, peremishchennia zbroi, ozbroiennia ta boiovykh prypasiv v Ukrainu, rukh, peremishchennia abo rozmishchennia Zbroinykh Syl Ukrainy» [Law of Ukraine issued on 24 March 2022 No. 2160-IX “On Amendments to the Criminal Code and the Criminal Procedure Code of Ukraine to Ensure Counteraction to the Unauthorized Dissemination of Information on the Direction, Movement of Weapons, Armaments and Military Supplies to Ukraine, the Movement, Transfer or Deployment of the Armed Forces of Ukraine”]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2160-20#Text [in Ukrainian].
Wilson, A., Tewdwr-Jones, M. & Comber, R. (2019). Urban planning, public participation, and digital technology: App development as a method of generating citizen involvement in local planning processes. Environment and Planning B: Urban Analytics and City Science, 46, 286–302. DOI: https://doi.org/10.1177/2399808317712515 [in English].
Tunзer, B. (2020). Augmenting reality: (Big-)data-informed urban design and planning. Architectural Design, 90, 52–59. DOI: https://doi.org/10.1002/ad.2568 [in English].
Boos, U.C., Reichenbacher, T., Kiefer, P. & Sailer, C. (2023). An augmented reality study for public participation in urban planning. Journal of Location Based Services, 17(1), 48–77. DOI: https://doi.org/10.1080/17489725.2022.2086309 [in English].
Esri Inc. (2020). ArcGIS Runtime SDK for iOS: System Requirements for 100.7.0. Retrieved from https://developers.arcgis.com/ios/api-reference/ [in English].
Danylov, S. (2024). Eksperyment z vykorystanniam dopovnenoi realnosti [An experiment using augmented reality]. Retrieved from https://itdas.kname.edu.ua/home/naukova-diialnist/temy-doslidzhen/exper [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
