АРХІТЕКТУРНА РОЛЬ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ У ФОРМУВАННІ ІНДУСТРІАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ МІЖВОЄННОЇ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ДНІПРОБУДУ)

Автор(и)

  • Ірина Сергіюк Національний університет водного господарства та природокористування https://orcid.org/0000-0002-5286-5546

DOI:

https://doi.org/10.32782/2411-3034-2026-39-5

Ключові слова:

архітектура, електростанції, Дніпробуд, індустріалізація, міська забудова, соцмісто, житловий квартал, Запоріжжя, Україна

Анотація

Мета дослідження – аналіз і переосмислення ролі та впливу індустріальної забудови на формування міських кварталів у міжвоєнний та відновлення у повоєнний період з архітектурно-просторового, індустріального та ідеологічного аспектів на прикладі Дніпровської гідроелектростанції (ДніпроГЕС) у місті Запоріжжі. Методи дослідження. У роботі використано порівняльно-аналітичний та історичний методи, також містобудівний та архітектурно-просторовий аналіз. Результати дослідження. У дослідженні розглянута архітектурно-урбаністична роль електростанцій у процесі формування індустріальних комплексів міжвоєнної України на прикладі Дніпробуду (Дніпровської гідроелектростанції) та аналізується вплив проєктних рішень енергетичних споруд на планування промислових вузлів й майбутніх соцміст, зокрема просторового розвитку Запоріжжя. Висвітлено взаємозв’язок між архітектурною формою і масштабом індустріальних споруд та ідеологічним відображенням модернізації міжвоєнного періоду. Наведено приклади щодо типологічних, стилістичних та технологічних особливостей гідроенергетичних об’єктів і їхнього довготривалого впливу на міський ландшафт. Висновки. Електростанції міжвоєнної України виконували багатовимірну роль: технічні вузли, архітектурні домінанти, урбаністичні генератори та ідеологічні символи. Дніпробуд як приклад демонструє, що архітектурні вирішення енергетичних споруд, поєднуючи інженерну функцію з архітектурною виразністю та соціальною інтеграцією, мали довготривалий вплив на просторову організацію регіонів і на формування індустріальної ідентичності.

Посилання

Гончар В. В. Архітектура гідроелектростанцій в історичному аспекті. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2015. Вип. 40. С. 357–364. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spam_2015_40_52

Yeke Tupal S. Historical electrical transformers in Bursa and the conservation of electrical industrial heritage. Journal of Architectural Conservation. 2023. Vol. 29. P. 232–257. DOI: https://doi.org/10.1080/13556207.2023.2181511

Воскресенський В. О. Архітектурні рішення ГЕС з сучасними горизонтальними агрегатами. Гідроенергетика України. 2012. №1. С. 61–63. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/68af5e63-92b2-4245-8d64-d6baa8031d28/content

Ковальська Г.Л., Бурлака Ю.М. Особливості архітектури атомних електростанцій. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2024. Вип. 68. С. 280–292. DOI: https://doi.org/10.32347/2077-3455.2024.68.280-292

Li B., He H., Xuan K., Fu J., Zhang J., Yao X. & Hu N. Sustainable designs and multifunctional fusion of contemporary power plant buildings: case studies in Southern China. Journal of Asian Architecture and Building Engineering. 2025. 1–16. DOI: https://doi.org/10.1080/13467581.2025.2568991

Altin M. Future of Architecture: Buildings as Power Plants. Journal of Civil Engineering and Architecture. 2021. Vol. 15. P. 119–127. DOI: https://doi.org/10.17265/1934-7359/2021.03.001

Енергетика: історія, сучасність і майбутнє / Є. Т. Базеєв, Г. Б. Варламов, І. А. Вольчин [та ін.]. Київ: Фенікс, 2013. 328 с. URL: http://energetika.in.ua/ua/books/book-2/part-3/section-15/15-1

Дніпровська ТЕЦ. Facebook. URL: https://www.facebook.com/DniprovskaTEC/about (дата звернення: 26.02.2026).

Лісовий П. Дніпрельстан. Видання друге. Харків: Державне видавництво України, 1930. 86 c.

Пономаренко Р. Сім міфів про підрив ДніпроГЕС. Локальна історія. URL: https://localhistory.org.ua/texts/statti/pidriv-dniproges/. Дата публікації: 18.08.2021.

Альбіновська С. Як виглядала машинна зала зруйнованого Дніпрогесу 80 років тому. Zprz.city. URL: https://surl.li/zlysng. Дата публікації: 04.04.2024.

Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. Київ, 2016. Кн.1. «Запоріжжя» / НАН України, Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України; керівник: С. Кот. 350 с. Режим доступу: http://www.history.org.ua/?libid=11022

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-26