ДОСВІД ІТАЛІЇ У ПЕРЕОСМИСЛЕННІ ФАШИСТСЬКОЇ МОНУМЕНТАЛЬНОЇ СПАДЩИНИ НА ПРИКЛАДІ БАРЕЛЬЄФУ МУССОЛІНІ В БОЦЕН/БОЛЬЦАНО

Анотація

Анотація. Мета цієї статті – проаналізувати, як італійці переосмислили “важку спадщину” фашистського режиму через додавання сучасної інсталяції до барельєфу Муссоліні в м. Боцен/Больцано (Південний Тіроль). Методологія дослідження є міждисциплінарною. Методи дослідження поєднують історичний, політологічний, мистецтвознавчий, культурологічний та соціальний підходи до вивчення проблематики. Основні результати дослідження дозволяють стверджувати, що цитата філософині Ханни Арендт «Жодна людина не має права підкорятися», додана до фашистського барельєфу у Боцен/Больцано, опротестовує викарбуване на рельєфі гасло Муссоліні «Вір, підкоряйся, борися!». Вона привертає увагу громадськості до цінності критичного мислення, важливості індивідуального вибору людини щодо виконання законів моралі і до відповідальності, що виникає в результаті вжитих дій. Сучасна інсталяція нагадує людям, що сліпе слідування пропаганді націонал-фашизму призвело до етнічних конфліктів, расизму та геноциду, і що покора Муссоліні давала його поплічникам хибне переконання у знятті колективної та індивідуальної відповідальності за скоє ні злочини. Висновки дослідження. Креативне рішення щодо політики пам’яті в багатонаціональній та багатомовній громаді провінції Боцен/Больцано, що була у складі Австро-Угорщини, пережила італійську анексію, фашистський режим, правління демократичної республіки Італії з центром в Римі і нарешті домоглася власної автономії з відновленням прав німецькомовної громади, заслуговує на скрупульозне вивчення в Україні, бо є прикладом реконтекстуалізації існуючого пам’ятника тоталітарного режиму, що протягом 50 років провокував пасивні та активні протести мешканців. Влада Боцен/Больцано зробила непростий вибір – не знищити, а перетворити барельєф на місце пам'яті, унікальний простір, де глядач зазирає в безодню найстрашніших спогадів, щоб уникнути їх повторення в майбутньому. Переосмислення важкої спадщини в Боцен/Больцано може стати для України прикладом вирішення дискурсивних історичних питань й пошуку способів декомунізації та дерусифікації монументально-меморативних творів, що викликають незадоволення чи обурення серед українців.