МЕТОДИ ЦИФРОВОЇ РЕПЛІКАЦІЇ ВИСОКОГО ДРУКУ ДЛЯ СУЧАСНОЇ ІЛЮСТРАЦІЇ

Анотація

Стаття присвячена аналізу сучасних методів цифрової реплікації технік високого друку в контексті актуальної ілюстративної практики. Розглянуто технологічні підходи до відтворення текстур, рельєфів та характерних властивостей традиційних друкарських технік (ліногравюри, деревориту, тиснення) за допомогою графічних редакторів, алгоритмічних систем моделювання фактур, генеративних моделей штучного інтелекту та 3D-сканування. Виокремлено особливості та потенціал цифрового середовища у відтворенні автентичності матеріальних технік, а також визначено творчу цінність синтезу традиційних та інноваційних підходів. Показано, що цифрова реплікація сприяє формуванню нової естетики сучасної ілюстрації, розширюючи інструментарій художників і зберігаючи властиву високому друку експресивність, ритміку та фактурність. Мета. Метою дослідження є систематизація сучасних методів цифрової реплікації технік високого друку, аналіз їхніх технологічних можливостей і визначення впливу на формування візуальної мови сучасної ілюстрації. Стаття також передбачає виявлення творчого потенціалу синтезу традиційних графічних методів із цифровими інструментами. Методи дослідження. У роботі застосовано комплекс методів: порівняльний аналіз традиційних технік високого друку та їхніх цифрових інтерпретацій; візуально-стилістичний аналіз ілюстративних творів; дослідження функціональних можливостей сучасних графічних редакторів і генеративних моделей ШІ; алгоритмічне моделювання фактур і симуляція рельєфних поверхонь; узагальнення практичного досвіду використання цифрових технологій у мистецькій діяльності. Результати дослідження. В результаті роботи визначено ключові підходи до цифрової реплікації ефектів високого друку: створення текстур за допомогою алгоритмічних методів, застосування generative AI для моделювання ручних технік, побудова рельєфних поверхонь у 3D-середовищах та комбінування цифрових і традиційних прийомів. Доведено, що цифрова реплікація не лише відтворює естетику класичних технік, але й розширює можливості сучасного ілюстратора, сприяючи появі нових художніх стратегій. Встановлено, що синтез матеріальних і цифрових методів підсилює експресивність, ритміку, концептуальність і текстурну насиченість сучасних ілюстрацій. Висновки. Цифрова реплікація технік високого друку є актуальним інструментом сучасної ілюстративної практики, оскільки дає змогу зберігати художню автентичність історичних графічних методів у межах цифрового медіасередовища. Моделювання фактури, рельєфності та характеру ручної техніки стає можливим завдяки використанню генеративного ШІ, 3D-сканування, алгоритмічних текстур та класичних графічних редакторів. Синтез традиційних і цифрових підходів утворює нову якість візуальної мови, робить твори гнучкішими у виробництві та більш відповідними до сучасних вимог дизайну, видавничої справи і цифрових медіа. Реплікація не замінює традиційні техніки, але розширює їхній функціональний спектр, формуючи актуальний інструментарій для ілюстраторів нового покоління.