ІДЕОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ТА СУГЕСТИВНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ПРОТЕСТАНТИЗМУ В УКРАЇНІ

Анотація

Проаналізовано особливості формування візуальної культури протестантизму в Україні крізь призму ідеологічних детермінант та механізмів їхнього сугестивного втілення у сакральному просторі. Актуальність дослідження зумовлена недостатнім рівнем мистецтвознавчого осмислення протестантської архітектури, яка тривалий час інтерпретувалася як редукована форма сакрального мистецтва. Метою є виявлення принципів трансформації богословських настанов протестантизму у просторово-образні характеристики домів молитви та обґрунтування їх як самостійної моделі візуальної культури. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні іконологічного, феноменологічного та культурно-семіотичного підходів із залученням просторового аналізу релігії та концепції цифрової релігії. Застосовано порівняльно-історичний і типологічний методи для виявлення закономірностей організації сакрального простору. Встановлено, що протестантський сакральний простір функціонує як сугестивна система, в якій відсутність іконографії компенсується інтенсивністю середовища. Світло, порожнеча, текст і просторовий порядок виступають ключовими засобами передачі сакрального змісту. Виявлено три типи протестантського сакрального простору в Україні: історично-традиційний, функціонально-раціональний та медіаорієнтований, що відображають різні способи взаємодії ідеологічних настанов та архітектурної форми. Наукова новизна полягає у концептуалізації протестантських домів молитви як альтернативної моделі візуальної культури, що реалізується через сугестивні механізми, а не через репрезентативну образність. Результати дослідження розширюють уявлення про сучасну сакральну архітектуру України та окреслюють перспективи подальших міждисциплінарних досліджень у сфері візуальної культури.