ТВОРЧІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ 3D-МИТЦІВ ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ ХХІ СТОЛІТТЯ ЯК РЕФЛЕКСІЯ НА РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКУ ВІЙНУ

Анотація

У статті досліджуються твори українських 3D-художників, що працюють у сфері тривимірної графіки та створюють роботи, присвячені темам російсько-української війни. Зокрема, у межах дослідження розглядаються візуальні образи, створені вітчизняними цифровими митцями з використанням 3D-технологій як інструмента креативного втілення особистого досвіду авторів у переживанні наслідків війни та воєнної реальності. Ці візуальні образи документують травми, втрати, формують художні наративи сучасного цифрового мистецтва та сприяють поширенню української культурної ідентичності у міжнародному мистецькому просторі. Метою статті є визначення основних форм і способів візуального осмислення воєнних подій у сучасному цифровому 3D-мистецтві України. Головними завданнями статті є аналіз мистецьких проєктів, які втілюють події війни, інтегрують елементи національної символіки та створюють нові форми комунікації у цифровому середовищі; окреслення особливостей художньої рефлексії російсько-української війни у творчості українських цифрових митців воєнного часу; структурування творчих проєктів за характеристикою художніх образів та їх типологією. Методологічна основа дослідження ґрунтується на мистецтвознавчому та інтерпретаційному підходах, які дають змогу розглядати цифрові твори не лише як об’єкт мистецтва, але й як елементи сучасного культурного дискурсу. В межах наукового дослідження використані такі методи: джерелознавчий, візуальний аналіз мистецьких творів, порівняльний аналіз художніх підходів та контекстуальний аналіз культурно-мистецьких процесів. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі творчості українських 3D-митців та їхньої рефлексії на російсько-українську війну. У роботі вперше здійснено типологізацію та структурування художніх практик вітчизняних 3D-артистів, визначено основні напрями їхньої творчої діяльності у відповідь на повномасштабне вторгнення росії в Україну. Розглянуто основні зображальні засоби 3D-творів, присвячених темам спротиву та героїзму українського народу під час повномасштабної російської агресії, висвітлено тенденцію поєднання 3D-графіки та цифрового живопису у створенні мистецьких 3D-творів на тему війни. Виявлено й обґрунтовано використання 3D-мистецтва як інструменту культурної комунікації, соціальної взаємодії та міжнародної репрезентації України. Дослідження розширює уявлення про функціонування сучасного мистецтва, акцентує увагу на трансформації творчого середовища українських 3D-художників в умовах війни, виокремлює тенденцію на формування україномовного освітнього простору і посилення процесів культурної самоідентифікації. Результати та висновки. У дослідженні проаналізовано роботи сучасних українських цифрових художників, зокрема Д. Пожераускаса, Д. Циперко, В. Паляниці, В. Григоріва, Д. Михайлика, Т. Барвицької та інших 3D-митців. У процесі аналізу виявлено такі форми рефлексії на події війни у творчості українських 3D-артистів: створення художніх образів війни, реалізація індивідуальних і групових благодійних цифрових проєктів та NFT-ініціатив, спрямованих на підтримку ЗСУ українським суспільством або міжнародною спільнотою, розробка військової символіки та 3D-об’єктів з українською символікою для гейм-індустрії, а також розвиток професійного україномовного освітнього середовища у сфері вивчення комп’ютерної графіки. Виявлено активне використання 3D-інструментів у сферах цифрової геральдики, цифрової скульптури та цифрового живопису. Окрему увагу приділено творчим ініціативам, спрямованим на підтримку України під час війни, зокрема, 3D-проєкту «I’m Fine» та благодійному NFT-проєкту «Avatars for Ukraine». Встановлено, що 3D-графіка дає змогу митцям поєднувати індивідуальний досвід з колективною пам’яттю. Окрім цього, результати дослідження демонструють суттєве розширення функцій цифрового мистецтва у сфері соціокультурних взаємодій в умовах воєнного часу. Також з’ясовано, що розвиток україномовного освітнього контенту та дистанціювання від російського інформаційного простору сприяють формуванню нової професійної ідентичності українських 3D-художників і посиленню їхньої ролі у глобальному мистецькому середовищі. Практичне значення полягає в можливості використання отриманих результатів у подальших мистецтвознавчих, культурологічних та міждисциплінарних дослідженнях, присвячених цифровому мистецтву та візуальній культурі воєнного часу. Отримані результати можуть бути використані при розробці освітніх програм, курсів і методичних матеріалів із цифрового мистецтва. Окрім того, висновки дослідження мають практичну цінність для самих митців і представників креативних індустрій, оскільки окреслюють ефективні способи інтеграції національної символіки та соціально значущих тем у художню практику. Інформація може бути використана під час розробки культурних проєктів, спрямованих на міжнародну репрезентацію України і розвит ок цифрового мистецтва.