СТРАТЕГІЯ АДАПТАЦІЇ АРХІТЕКТУРНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ІНСТРУМЕНТИ ТА ПІДХОДИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2025-3-7Ключові слова:
архітектурна освіта, адаптація навчального процесу, стратегія архітектурного проєктування, інноваційні підходи, креативність в архітектурі, міждисциплінарний підхід, обмеження в проєктуванні, гуманітарні виклики в архітектурі, міметичні підходи в архітектурі.Анотація
ної освіти України в умовах воєнного стану, визначення ключових інструментів та методів навчання, які забезпечать безперервність освітнього процесу, інтеграцію інноваційних технологій та формування компетентностей, необхідних для післявоєнного відновлення країни. Методи дослідження. У роботі використано метод кейс-стаді, заснований на реальному навчальному завданні студентів-архітекторів спеціальності 191 «Архітектура та містобудування». Завдання передбачає адаптацію до вимог обмежень у проєктуванні, аналіз сучасних прикладів міметичних трансформацій у світовій архітектурі та моделювання групової взаємодії. Виконано також порівняння традиційних і стратегічних підходів під час навчання архітектурного проєктування. Результати дослідження. У процесі дослідження було встановлено, що стратегічний підхід до проєктування сприяє формуванню у студентів глибшого розуміння контексту завдань, розвитку критичного мислення, командної взаємодії та здатності до генерування інноваційних рішень. Завдання з обмеженими ресурсами стимулюють пошук оригінальних підходів, а групова динаміка забезпечує високу якість та багатогранність ідей. Використання міметичних підходів у навчанні дає змогу студентам розробляти архітектурні форми, які органічно поєднують функціональність, естетичні принципи та гармонію з навколишнім середовищем. Висновки. Стратегія архітектурного проєктування є ефективним інструментом навчання, що сприяє розвиткові креативного потенціалу студентів, формує професійні компетенції та створює зручні умови для поєднання знань з різних галузей. Її застосування допомагає адаптувати студентів до сучасних викликів архітектурної практики, вдосконалює навички роботи з обмеженнями та стимулює впровадження інноваційних підходів. Такі стратегії є невіддільною частиною підготовки нової генерації архітекторів, здатних ефективно вирішувати міждисциплінарні, суспільно-гуманітарні і творчі завдання.
Посилання
Алєксєєва С. Сучасні підходи до професійної підготовки майбутніх дизайнерів в умовах розвитку креативних індустрій. New impetus for the advancement of pedagogical and psychological sciences in Ukraine and EU countries: research matters : Collective monograph. Riga : Baltija Publishing, 2021. Р.1–16. URL: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-032-2-1 (дата звернення: 03.01.2025).
Креативна Країна: Культурно-освітній проєкт : [сайт]. URL: https://creativecountry.org/terms/?utm_source=chatgpt.com (дата звернення: 03.01.2025).
Окорський В. П., Валюх А. М. Креативний менеджмент : підручник. Рівне, 2017. 344 с. URL: https://
ep3.nuwm.edu.ua/13109/1/ПІДРУЧНИК з КМ.2017_вип.pdf?utm_source=chatgpt.com (дата звернення: 04.01.2025).
Elif Ayse Sen. Embracing Innovation: New Approaches in Architectural Education. Illustrarch. 8 March, 2024. URL: https://illustrarch.com/articles/22715-embracing-innovation-new-approaches-in-architectural-education. html?srsltid=AfmBOooVxR4-HQ0BegKDyeMykRXyC1dnZ5J4gUg1_83d3dvzOarKoWDL&utm_source=chatgpt.com (дата звернення: 05.01.2025).
Cross Disciplinary Design-Build: The Design of Collaborative Education / Mcglohn Е., Herrmann H., Leathem T., Gregory A., Carson L. Working Out: thinking while building. 2014. P. 483–492. URL: https://www.academia.edu/12737893/Cross_Disciplinary_Design_Build_The_Design_of_Collaborative_Education (дата звернення: 05.01.2025).
Empowering Architectural Education: Innovations in 2024. Archgyan. URL: https://archgyan.com/empoweringarchitectural-education-innovations-2024/?utm_source=chatgpt.com (дата звернення: 09.01.2025).
Rodriguez C., Hudson R., Niblock C. Collaborative learning in architectural education: Benefits of combining conventional studio, virtual design studio and live projects. British Journal of Educational Technology. 2018. № 49(3). S. 337–353. URL: https://doi.org/10.1111/bjet.12535 (дата звернення: 09.01.2025).
Онкович Г. В., Дівінська Н. О., Кобченко В. І. Об’єктивні та суб’єктивні передумови оптимізації дисциплін соціально-гуманітарного циклу у ВНЗ. Оптимізація циклу соціально-гуманітарних дисциплін у вищій освіті України в контексті євроінтеграції : монографія. Київ, 2014. С. 7–20. URL: https://ihed.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/viddil-3_mon_Optimizac-ciklu-gumanitar-discipl_Onkovich_2014_326.pdf (дата звернення: 04.01.2025).
Олексюк О. М. Компетентнісний підхід у вищій мистецькій освіті. Оптимізація циклу соціально- гуманітарних дисциплін у вищій освіті України в контексті євроінтеграції : монографія. Київ, 2014.
С. 123–125. URL: https://ihed.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/viddil-3_mon_Optimizac-ciklu-gumanitar-discipl_Onkovich_2014_326.pdf (дата звернення: 06.01.2025).
Олійник Г. І., Гершензон М. Ш. Інноваційні підходи в підготовці професійних архітекторів. Досвід факультету архітектури НАОМА. International scientific-practical conference “Eurointegration in art, science and education: experience, development perspectives”= Міжнародна науково-практична конференція “Євроінтеграція в мистецтві, науці та освіті: досвід, перспективи розвитку”. Клайпедський Університет, 2024. С. 107–110. URL: https://web.ku.lt/uploads/documents/files/Konferencijos_tezės_2024_03_08.pdf (дата звернення: 10.01.2025).
Олійник Г. І. Інноваційні підходи проведення архітектурних практик. Досвід факультету архітектури НАОМА. Вісник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Київ, 2024. Вип. 1. С. 23–28. URL: https://journals.naoma.kyiv.ua/index.php/bulletin/issue/view/20/20 (дата звернення: 15.01.2025).