ЗЕЛЕНІ ОСЕРЕДКИ В ІСТОРИЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ СЕРЕДМІСТЯ КИЄВА

Анотація

Стаття присвячена дослідженню зелених міських утворень київського середмістя, які є невід’ємними складовими його просторової організації й позначаються на історико-культурній змістовності середовища, зокрема в межах охоронної (буферної) зони ансамблю собору Св. Софії – пам’ятки, внесеної до Списку світової культурної й природної спадщини UNESCO. У межах охоронної зони визначено кілька історично цінних локальних зелених осередків, зокрема парк «Володимирська гірка», сквер між Софійським і Михайлівським майданами (Володимирський), Золотоворітський сквер, Пейзажна алея, сквер Львівської площі. Зазначені ландшафтні утворення органічно пов’язані з містобудівним розвитком середмістя Києва й у поєднанні з розплануванням і забудовою в межах охоронної зони собору Св. Софії формують історично успадкований просторовий каркас середовища пам’ятки. Відповідно становлять історико-культурну цінність, підлягають охороні й належному утриманню. Методика дослідження базується на аналізі наукових публікацій і матеріалах натурних обстежень зазначених зелених осередків, вивченні нормативних й законодавчих актів пам’яткоохоронної сфери. Метою дослідження є виявлення типологічних особливостей, функціонального наповнення та історико-культурної змістовності зелених утворень як структурних складових історичного середовища середмістя Києва, зокрема буферної зони Софійського ансамблю як пам’ятки світового значення. Наукова новизна даного дослідження полягає у визначенні ролі і змістовності пам’яткових ландшафтних осередків, а також підходів до їхньої охорони, й відповідно історичного середовища середмістя. За результатами дослідження встановлено, що матеріальну основу таких осередків, окрім зелених насаджень, складають об’єкти культурної спадщини, археологічно й історично цінні території, твори монументальної й декоративної пластики. Таким чином історичне середовище ландшафтних осередків характеризується історико-культурною змістовністю, а отже вони є пам’ятками й підлягають обліку, охороні й захисту на державному рівні. Закладка й початок формування ландшафтних осередків київського середмістя, зокрема на території буферної зони Софійського ансамблю, органічно пов’язане з містобудівною розбудовою й формуванням міської інфраструктури. В поєднанні з розплануванням і забудовою ці ландшафтні утворення складають єдине ціле історично успадкованого просторового каркасу середмістя буферної зони пам’ятки світового значення – Софійського ансамблю зокрема. Серед актуальних завдань охорони й сучасного використання зелених осередків є їхні комплексні дослідження, складання облікової документації, в тому числі визначення територіальних меж, та взяття на облік як об’єктів культурної спадщини.