ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ МЕМОРІАЛЬНО- ПОХОВАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2026-5-6

Ключові слова:

меморіальний комплекс, культурна пам’ять, некрополь, архітектурно-планувальна структура, локалізація меморіалу, ландшафт, військові меморіали

Анотація

Метою статті є виявлення закономірностей еволюції формування меморіальних комплексів у світовому та українському контексті від палеоліту до першої половини ХХІ століття, визначення передумов їхнього виникнення та функціонування, а також аналіз трансформації архітектурно-планувальних структур з позицій формування меморіального середовища та вибору місця розміщення. Методи дослідження ґрунтуються на історико-типологічному, порівняльному та структурно-просторовому аналізі прикладів меморіальної архітектури різних історичних періодів. Результати дослідження дають змогу окреслити етапи розвитку меморіальних комплексів – від архетипних природно детермінованих форм до сучасних урбаністично інтегрованих систем пам’яті. Встановлено, що визначальним чинником формування меморіального комплексу є його локалізація в природному або міському середовищі, що безпосередньо впливає на композиційні та планувальні рішення. Висновки підтверджують, що сучасна українська практика меморіалізації формує нову типологію військового меморіального простору, яка поєднує ландшафтну інтеграцію, регулярну структуру та персоніфікацію пам’яті.

Посилання

Грушевський М. Історія України-Руси : у 10 т. Т. 1. Київ : Наукова думка, 1991. 648 с.

Манзевитий В. Меморіальні кладовища у світі: досвід для України. Літопис незламності. URL: https://litopys.info/articles/memorialni-kladovyshha-u-sviti-dosvid-dlya-ukrayiny-valentyn-manzevytyj/ Дата публікації: 31.07.2024 (дата звернення: 12.02.2026).

Проскуряков В., Бариляк Ю. Архітектура військових меморіалів. Досвід їх проєктування в Україні і світі. 2024. 9 c. LIBNAS. DOI: https://doi.org/10.23939/sa2024.02.162 (дата звернення: 12.02.2026).

Габрель Т. М. Меморіальні комплекси. Світовий досвід для практики формування політики пам’яті. Art and Design. 2021. № 1. C. 43–54. DOI: 10.30857/2617-0272.2021.1.4

Бондар І., Семироз Н., Подгаєцька Ю. Дизайн та архітектура об’єктів пам’яті. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну. 2024. Т. 7. № 1. С. 92–109. DOI: https://doi.org/10.31866/2617-7951.7.1.2024.300927

Peculiarities and Trends in the Formation and Placement of Memorial Complexes in the Post-War Period in Ukraine / V.A. Nikolaienko, A.Yu. Dmytrenko, V.V. Nikolaienko, M. Kobeliev. International Journal of Conservation Science. 2025. Vol. 16, Spec. Iss. P. 753–766. DOI: 10.36868/IJCS.2025.si.26

Сучасні тенденції та нові підходи в меморіалізації подій російсько-української війни засобами архітектури та дизайну / Русанова І. В., Захарова С. О., Рижова І. С., Харченко К. С. Український журнал будівництва та архітектури. 2025. № 5 (029). C. 97–108. URL: https://uajcea.pgasa.dp.ua/article/view/342736 (дата звернення: 12.02.2026).

Проценко Л. А. Київський некрополь. Київ, 1994.

Власенко Н., Устінова І. Теоретико-правові Засади Та Досвід Ландшафтно-планувальної Організації Військових Кладовищ. Grail of Science. 2024. № 35. С. 572–580. URL: https://doi.org/10.36074/grail-ofscience.19.01.2024.105

Ассман А. Простори спогаду. Форми трансформації культурної пам’яті / пер. з нім. К. Дмитренко, Л. Доронічева, О. Юдін. Київ : Ніка-Центр, 2012. 440 с.

Нора П. Теперішнє, нація, пам’ять / пер. з фр. А. Рєпи. Київ : КЛІО, 2014. 272 с.

Курган Товста Могила, досліджений в 1971 р. Борисом Мозолевським, подарував багато цінних археологічних знахідок, серед них і скіфську золоту пектораль : [зображення]. Стойчан С. Скіфський курган Товста Могила. URL: https://www.dnipro.libr.dp.ua/Skifskyy_kurhan_Tovsta_Mohyla Дата публікації: 17.05.2022 (дата звернення: 12.02.2026).

Пантікапей. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%B9 (дата звернення: 12.02.2026).

Некрополь Києво-Печерської лаври [зображення]. Кладовища Києва. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Pechersk_604.jpg (дата звернення: 12.02.2026)

Паралельно з реконструкцією польського меморіалу, поруч з ним, на 49 полі Личаківського цвинтаря збудували Меморіал воїнам УГА : [зображення]. Палагнюк М. Цвинтар орлят URL: https://varianty.lviv.ua/publikatsiyi/tsvyntar-orliat Дата публікації: 17.04.2018 (дата звернення: 12.02.2026).

Меморіал Вічної Слави. Місто Кия. URL: https://mistokyia.ua/interesting-places/memorials/memorialvichnoi-slavy (дата звернення: 12.02.2026).

Дзеркальне поле. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5 (дата звернення: 12.02.2026).

Меморіальний центр Голокосту Бабин Яр: [зображення]. Омелянюк М. У Бабиному Яру відкрили інсталяцію "Кристалічна стіна плачу" (наживо) URL:https://suspilne.media/kyiv/169708-u-babinomu-aruvidkrivaut-instalaciu-kristalicna-stina-placu-nazivo/ Дата публікації: 06.10.2021 (дата звернення: 12.02.2026).

У Львові відкрили перший в Україні Меморіал небесної Сотні. Відео URL: https://tvoemisto.tv/uk/video/102581-yak-u-lvovi-vidkryvayut-memorial-nebesnoi-sotni-video-nazhyvo Дата публікації: 23.08.2019 (дата звернення:12.02.2026)

Проєкт Національного військового меморіального кладовища :[зображення]. Рибальська А. На Національному військовому кладовищі невдовзі розпочнуться перші поховання URL: https://suspilne.media/kyiv/1056683-na-nacionalnomu-vijskovomu-kladovisi-nevdovzi-rozpocnutsa-persi-pohovanna/ Дата публікації: 02.07.2025 (дата звернення:12.02.2026)

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-27

Як цитувати

Збарський, А. (2026). ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ МЕМОРІАЛЬНО- ПОХОВАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ. Вісник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, (5), 61–72. https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2026-5-6