ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ ОХОРОНИ В АРХІТЕКТУРНОМУ ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВІ Й ПАМ’ЯТКООХОРОННІЙ МЕТОДИЦІ (НА ПРИКЛАДІ ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ І ПАМ’ЯТКИ МІСТОБУДУВАННЯ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2026-5-10

Ключові слова:

пам’ятка архітектури, пам’ятка містобудування, об’єкт культурної спадщини, автентичність, історичне середовище, історично успадкований просторовий каркас, пам’яткоохоронні заходи, історико-культурна цінність, архітектурна форма, матеріальна структура пам’ятки, об’єкт охорони, предмет охорони, морфологічний аналіз пам’ятки

Анотація

У статті розглядаються термінологічні визначення сфери охорони та реставрації пам’яток. Критичні зауваження представників пам’яткоохоронного цеху й науковців щодо окремих термінів пам’яткознавчого й пам’яткоохоронного спрямування, задіяних в законодавчих та нормативно-правових актах та їхній негативний вплив на практичні заходи охорони об’єктів культурної спадщини визначають актуальність питання. Тож метою даного дослідження є визначення основоположних категорій архітектурного пам’яткознавства і пам’яткоохоронної методології, зокрема йдеться про дефініції – пам’ятка архітектури, пам’ятка містобудування, об’єкт охорони, предмет охорони та інші. За результатами аналітичного огляду наукових напрацювань з досліджуваної тематики, ґрунтовного вивчення термінологічних визначень, що містяться в міжнародних документах та нормативно-правових актах української держави, а також базуючись на авторській методиці морфологічного аналізу об’єктів архітектурної і містобудівної спадщини, визначено їхню сутність як об’єктів охорони й відповідно сформульовані визначення пам’ятки архітектури і пам’ятки містобудування. Таким чином, пам’ятка архітектури визначається як об’єкт архітектурно-будівельної діяльності людини в минулому, що зберігся повністю чи частково в автентичному стані і в поєднанні з історично усталеним довкіллям становить суспільну цінність, визнається джерелом історико-культурної інформації і твором архітектурного мистецтва. Пам’яткою містобудування є ансамбль, комплекс, садиба, квартал, вулиця чи інше територіально-просторове утворення, яке в поєднанні з характерним природно-ландшафтним чи антропогенним середовищем у межах визначеної території й композиційної цілісності, і яке сучасним існуванням історично успадкованого просторового каркасу забудови, засвідчує містобудівну культуру певної історичної доби і є джерелом історико-культурної інформації. Пам’ятка архітектури і пам’ятка містобудування є об’єктами охорони у визначених параметрах. Щодо предмета охорони пам’ятки, то при визначенні варто керуватися поставленою метою застосування пам’яткоохоронних заходів – предметом охорони буде застосований пам’яткоохоронний захід щодо частини чи пам’ятки загалом.

Посилання

Михальчишин І. До проблеми визначення предмета охорони обєкта археологічної спадщини України. Відлуння віків. 2006. № 2 (06). С. 15–18.

Пламеницька О. Казус «предмету охорони» пам’ятки архітектури як методологічна проблема. Українська академія мистецтва : дослідницькі та науково-методичні праці. 2013. Вип. 21. С. 133–146.

Про охорону культурної спадщини : Закон України від 08.06.2000 № 1805-III. Збірник нормативно-правових актів сфери охорони культурної спадщини. Чернігів : Деснянська правда, 2011. С. 142–181.

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни на поняття. Київ : Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. 472 с.

Гріффен Л. Предмет і метод пам’яткознавства. Основи пам’яткознавства / під. загальною ред. : Гріффена Л. О., Тітової О. М. Київ, 2012. С. 9–43.

Колосок Б. Пам’ятки культури і містобудування. Основи пам’яткознавства / під. загальною ред. : Гріффена Л. О., Тітової О. М. Київ, 2012. С. 99–134.

Водзинський Є. Питання охорони містобудівної спадщини. Архітектурна спадщина України. 1994. Вип. 1. С. 231–238.

Прибєга Л. Охорона та реставрація об’єктів архітектурно-містобудівної спадщини України: методологічний аспект : монографія. Київ : Мистецтво. 2009. 304 с. : іл.

Прибєга Л. Архітектурна спадщина України: пам’яткоохоронний аспект : монографія. Київ : Інститут культурології НАМ України, 2016. 256 с.

Конвенція Про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини : ЮНЕСКО, 16 листопада 1972 р., м. Париж. Пам’яткознавство: правова охорона культурних надбань : зб. документів /упорядник : Л. В. Прибєга (кер. проєкту) [та ін.]. Київ : Ін-т культурології Акад. мистецтв України, 2009. С. 262–274.

Конвенція Про охорону архітектурної спадщини Європи : Гранада, 3 жовтня 1985 року. Пам’яткознавство: правова охорона культурних надбань : зб. документів /упорядник : Л. В. Прибєга (кер. проєкту) [та ін.]. Київ : Ін-т культурології Акад. мистецтв України, 2009. С. 275–283.

Рекомендація щодо охорони на національному рівні культурної та природної спадщини : ООН, 16 листопада 1972 рік. Пам’яткознавство: правова охорона культурних надбань : зб. документів /упорядник : Л. В. Прибєга (кер. проєкту) [та ін.]. Київ : Ін-т культурології Акад. мистецтв України, 2009. С. 307–316.

Міжнародна хартія з охорони та реставрації нерухомих пам’яток і визначних місць (Венеційська) : 31.05.1964. Пам’яткознавство: правова охорона культурних надбань : зб. документів /упорядник : Л. В. Прибєга (кер. проєкту) [та ін.]. Київ : Ін-т культурології Акад. мистецтв України, 2009. С. 334–336.

Міжнародна хартія про охорону історичних міст (Вашингтонська) : 1 січня 1987 року. Пам’яткознавство: правова охорона культурних надбань : зб. документів /упорядник : Л. В. Прибєга (кер. проєкту) [та ін.]. Київ : Ін-т культурології Акад. мистецтв України, 2009. С. 341–343.

Про затвердження Порядку визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1760. Збірник нормативно-правових актів сфери охорони культурної спадщини. Чернігів : Деснянська правда, 2011. С. 547–550.

Прибєга Л. Поняття автентичності в архітектурному пам’яткознавстві і реставрації. Збірник наукових праць «Українська академія мистецтва». 2022. Вип. 31. С. 7–14.

Про затвердження Списку історичних населених місць України : Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878. Збірник нормативно-правових актів сфери охорони культурної спадщини. Чернігів : Деснянська правда, 2011. С. 551–564.

Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць : Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 318. Збірник нормативно-правових актів сфери охорони культурної спадщини. Чернігів : Деснянська правда, 2011. С. 607–609.

Прибєга Л. Історичне середовище міста: сутність і засади охорони. Збірник наукових праць «Українська академія мистецтва». 2021. Вип. 30. С. 14–20.

Прибєга Л. Пам’ятка містобудування: методологічна сутність. Праці Центру пам’яткознавства. Київ, 2005. Вип. 7. С. 3–13.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-27

Як цитувати

Прибєга, Л. (2026). ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ ОХОРОНИ В АРХІТЕКТУРНОМУ ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВІ Й ПАМ’ЯТКООХОРОННІЙ МЕТОДИЦІ (НА ПРИКЛАДІ ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ І ПАМ’ЯТКИ МІСТОБУДУВАННЯ). Вісник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, (5), 100–109. https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2026-5-10