ПСИХОЛОГІЯ КОЛЬОРУ ТА ПАТИНИ У СКУЛЬПТУРІ В СУЧАСНІЙ МАЛІЙ ПЛАСТИЦІ: ІННОВАЦІЙНІ ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ ОБРАЗНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2026-5-15Ключові слова:
мала пластика, патина, психологія кольору, скульптура, матеріал, фактура, образність, інноваційні технології, колір у мистецтві, поліхроміяАнотація
У статті досліджується роль кольору та патини як чинників формування образності у сучасній малій пластиці. Акцент зроблено на психологічних, естетичних і технологічних аспектах використання кольору в скульптурі, де колір виступає не лише декоративним, але й концептуальним засобом виразності. У процесі розвитку сучасного художнього мислення спостерігається тенденція до інтеграції кольору, фактури та матеріалу в єдиний пластичний образ, що розширює межі традиційного сприйняття скульптури. Патина, яка історично виконувала функцію захисту поверхні, у сучасній практиці набула значення художньої категорії, що впливає на психологічне сприйняття форми, часу та простору. Мета дослідження полягає у виявленні інноваційних прийомів формування образності в сучасній малій пластиці засобами кольору та патини, а також у з’ясуванні їхнього психологічного впливу на глядача. Методи дослідження ґрунтуються на поєднанні системного, порівняльного та психоестетичного аналізів. Використано методи візуального спостереження, художньо-пластичного аналізу та семантичного узагальнення, що дало змогу простежити взаємодію кольору, фактури й форми у сучасних скульптурних творах. Результати дослідження показують, що сучасна мала пластика демонструє зростання ролі кольору як складової образного мислення. Новітні технології патинування, зокрема електрохімічна обробка, лазерне тонування, застосування нанопокриттів і поєднання металів із полімерними матеріалами, створюють нові художні ефекти. Колір у скульптурі набуває символічного змісту: теплі відтінки передають енергію й емоційність, холодні – спокій і відсторонення, а контраст кольору і фактури формує динамічне психологічне поле твору. Патина ж виступає носієм часу, метафорою історичної пам’яті, а її відтінки визначають настрій і характер пластичного образу. Висновки. Колірна палітра та патина в сучасній малій пластиці є важливими засобами формотворення й носіями емоційно-смислового навантаження. Їхнє поєднання забезпечує глибину сприйняття скульптури, активізує психологічні реакції глядача, підсилює індивідуальність художнього задуму. Використання інноваційних технологій допомагає митцям розширити виражальні можливості матеріалу, перетворюючи колір і поверхню на складову художньої мови сучасної пластики. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення взаємозв’язку кольору, матеріалу та просторової композиції у цифрових формах скульптури.
Посилання
Баталкіна В. І. Скульптура і пластика малих форм у музейній експозиції. Мистецтвознавчі записки. 2018. № 33. С. 117–126.
Голубець О. Магія третього виміру. Скульптурна пластика кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Львів : Колір ПРО, 2020. 143 с.
Гоцалюк А. Розвиток мистецтва скульптури в Україні (кінець XX – початок XXI століття). Українознавство. 2019. № 1 (70). DOI: https://doi.org/10.30840/2413-7065.1(70).2019.164745.
Івашків Г. Пластика малих форм в інтер’єрі приміщень. Народознавчі зошити. 2015. № 5(125). С. 1099–1120.
Лисенко Л. Українська скульптура у пошуках нової образності. Мистецтвознавство України. 2013. № 13. С. 22–32.
Одрехівський В. Українська скульптура ХХІ століття: проблема інтермедіальності та жанрово-видового синтезу. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017. Вип. 31. С. 97–108. URL: https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk/pdf_visnyk/31/97-108_Odrehivskyy.pdf
Одрехівський В. В. Концептуально-пластичні аспекти поліхромії та кінетизму в українській скульптурі ХХ століття. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 4. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2019.191356.
Протас М. О. Скульптура в соціокультурному просторі як haptic-об’єкт public art. Український мистецтвознавчий дискурс. 2023. Вип. 4. С. 77–87. DOI: https://doi.org/10.32782/uad.2023.4.10.
Протас М. О. Українська скульптура ХХ століття / Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України. Київ: Інтертехнологія, 2006. 278 с.: іл. URL: https://file.lib.in.ua/pdf/protas-maryna-ukrainskaskulptura-khkh-stolittia.pdf
Рибалко С. Б. Українська скульптура малих форм у контексті японізму. Культура України. 2016. № 54. С. 342–351.
Стрельцова С. Скульптура Олега Денисенка як тривимірна археологія графічних творів. АРТ-платФОРМА. 2020. Т. 2, № 2. С. 209–228. DOI: https://doi.org/10.51209/platform.2.2.2020.209-228.
Щербаков С. О. Еволюція скульптури: від традиційних матеріалів до цифрових технологій. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2025. № 1. С. 276–281. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2025.327978.
Arnheim R. Art and Visual Perception: A Psychology of the Creative Eye. Rev. ed. Berkeley; Los Angeles: University of California Press, 1974. 508 p. ISBN 9780520026131.
Ershad-Langroudi A. Protective Material Coatings for Preserving Cultural Heritage Monuments and Artwork. Sharjah: Bentham Science Publishers, 2022. 320 p. DOI: https://doi.org/10.2174/97898150490461220101.
Farag M. Materials and Processes of Contemporary Sculpture. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing, 2020. 302 p. ISBN 9781527545809.
Guidelines for the technical examination of bronze sculpture / ed. D. Bourgarit, J. Bassett, F. G. Bewer, A. Heginbotham, A. Lacey, P. Motture. Los Angeles: J. Paul Getty Museum, 2025. 558 p. ISBN 9781606066904. URL: https://www.getty.edu/publications/bronze-guidelines/_assets/downloads/BronzeGuidelines.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





