АТРИБУЦІЯ ІКОНИ «ДВОЄ СВЯТИХ» З ФОНДІВ КАФЕДРИ ТЕХНІКИ ТА РЕСТАВРАЦІЇ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА

Анотація

Метою даної статті є дослідження та атрибуція ікони «Двоє святих» з фондів кафедри техніки та реставрації творів мистецтва (КТРТМ) Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Методи дослідження. В основу дослідження покладено методи художньо-стилістичного і порівняльного аналізів творів мистецтва. Атрибуція ікони здійснювалася на підставі даних іконографічного, стилістичного, мікрохімічного та історіографічного досліджень. Результати. Дослідження дало змогу встановити походження, використані матеріали, іконографічний тип та орієнтовний час створення ікони, а також описати аналіз, композиційні та стильові особливості твору. На основі аналізу наукових робіт українських науковців В. Дротенко, І. Ковальчука, Д. Степовика та зарубіжних дослідників – Р. Руссєвої (R. Rousseva), А. Філіпа (Aleš Filip), Я. та Я. Осолсобє (Jana Osolsobě, Jan Osolsobě), А. Кжижової (Alena Křížová), А. Делікарі (Angeliki Delikari), С. Барлієвої (Slavia Barlieva), В. Топенчарова, І. Божилова, Н. Тулешкова, Л. Прашкова вдалося визначити, що перед нами Святі Кирило та Мефодій – творці глаголиці та натхненники християнської віри в Європі. Такий іконографічний сюжет поширився в Україні з ХVІІІ ст., й відтворювався іконописцями з огляду на ікони та скульптури, створені в Європі, зокрема в Болгарії, Чехії тощо. Висновки. У результаті дослідження ми дійшли висновку, що ікона «Двоє святих» найвірогідніше написана невідомим автором чеського чи українського походження у середині або, найпізніше, наприкінці XIX століття, і є довільною копією скульптури «Святі Кирило та Мефодій» Е. Макса, що знаходиться в Костелі Божої Матері перед Тином (Чехія) або ж з її копії. Ікона має художню, релігійну та історичну цінність, адже є доказом зв’язку між європейською (болгарською, чеською) та українською культурами. Атрибуція таких творів дає науковцям змогу глибше усвідомити перебіг історії мистецтва України в контексті світового розвитку іконопису.