НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ ЯК НАВЧАЛЬНО-ОСВІТНІЙ ТА КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ПРОСТІР

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2411-3034-2026-39-22

Ключові слова:

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, мистецька освіта, культурно-мистецький простір, культурницька діяльність, культурно-мистецькі процеси, академічне образотворче мистецтво, художнє середовище, Художній музе й НАОМА

Анотація

Мета дослідження. У статті досліджено специфіку діяльності Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури як традиційно-історичного культурного середовища, в якому поєднуються навчальна, науково-освітня, мистецька, а з 2025 року – і культурницька (зокрема, музейна) діяльність. Увагу акцентовано на тому, що Академія, поєднуючи всі види образотворчого мистецтва (живопис, скульптуру, графіку та архітектуру), всебічно сприяє творчому самовизначенню й самовираженню митців-викладачів та студентської молоді. З’ясовано, що на численних різноманітних заходах (колективних і персональних виставках, творчих конкурсах, професійних майстер-класах), які є презентаціями результатів творчої роботи митців, реалізується високий потенціал сучасного українського образотворчого мистецтва, базовим підґрунтям якого є унікальна творча спадщина, зібрана в Художньому музеї НАОМА. Методологія дослідження НАОМА як фундаментального навчально-освітнього та культурно-мистецького закладу вищої освіти полягає у застосуванні комплексу наукових методів мистецтвознавства, культурології, музеєзнавства; діалектичний метод застосовано для аналізу протиборства та єдності художніх традицій професійної освіти (історичне формування академічної системи) та сучасних інновацій (технології цифровізації, медіаарту); системний метод залучено для виявлення специфіки НАОМА не лише як закладу вищої освіти, але й як структури, наділеної уявленнями цілісної теорії творчої практики, що об’єктивно впливає на художні процеси в Україні і є конкретним сегментом у державній культурній політиці; за допомогою стилістичного та формального методів простежено властивості творчого доробку викладачів і випускників НАОМА в сучасних умовах трансформації «академізму» у напрямку цифровізації, адаптації історично сформованих художніх стилів у контексті новітніх художніх практик; інституційним методом з’ясовано роль НАОМА як провідної багатофункціональної платформи, що визначає вектори розвитку професійної мистецької спільноти. Наукова новизна полягає у зверненні до аналізу діяльності НАОМА як провідного багатофункціонального навчально-освітнього та культурно-мистецького закладу вищої освіти, який значною мірою формує сучасний культурно-мистецький простір України. Дослідження узагальнює взаємодію традицій академічної системи професійної освіти з новими цифровими технологіями, модерними художніми практиками як специфічним мистецьким простором, важливим для мистецького процесу України, а саме, щодо створення умов для самовиявлення творчої індивідуальності, креативної особистості, національної ідентичності. Висновки. НАОМА як фундаментальний навчально-виховний заклад вищої освіти формує креативний культурно-мистецький простір, трансформуючи художнє середовище в активний потенціал розвитку, професійного спілкування та саморепрезентації митців, реставраторів, архітекторів, мистецтвознавців шляхом реалізації освітньо-художніх ініціатив, пов’язаних з вивченням та збереженням художньої спадщини Художнього музею НАОМА. Академія формує професійну досконалість та культурну ідентичність митців, їхні духовні цінності, інтегруючи українське мистецтво у суспільне життя як перетворений на сучасному етапі творчий доробок видатних попередників, у продовженні традицій українського академізму та застосуванні модерних стилістичних течій. Ця ідея відіграє важливу роль для формування культурно-мистецького середовища країни, сприяючи розширенню освітньо-мистецького досвіду, фахового спілкування та співпраці студентів, діючих викладачів, митців-вихованців НАОМА, фахівців образотворчого мистецтва та архітектури.

Посилання

Михайлова Р. Д. Кафедра теорії та історії мистецтва як центр українського мистецтвознавства. Дванадцяті Платонівські читання : тези доповідей Міжнародної наукової конференції (Київ 24). Львів-Торунь : Liha-Pres, 2024. DOI https://doi.org/10.36059/978-966-397-508-5-1

Шман С. Українські мистецькі заклади вищої освіти : шляхи накопичення та збереження культурного капіталу. Українська культура : минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2024. Вип. 49. С. 367–374. URL: https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi49.882 (дата звернення: 15.04.2026).

Cultural and artistic education strategies: The institutionalisation aspect / Pavlova, O., Afonina, O., Vilchynska, I. et al. Linguistics and Culture Review. 2021. Vol. 5(S4). P. 1288–1300. URL: https://doi.org/10.21744/lingcure.v5nS4.1778 (дата звернення: 15.04.2026).

Биркович Т. І. Вплив трансформаційних процесів у державі на формування принципів державного регулювання соціально-культурного розвитку. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 3. С. 86–89. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/3_2018/19.pdf (дата звернення: 17.01.2026).

Alnasser N., Yi L. Strategies applied by different arts and cultural organizations for their audience development: A comparative review. Heliyon. 2023. Vol. 9, Issue 5. URL: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e15835

Гірний О. Трансформація художніх музеїв: між збереженням спадщини та просторовим діалогом. Вісник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. 2025. Вип. 4. С. 5–10. https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2025-4-1

Луговська А. Е. Інституції сучасного мистецтва у виставковій практиці України (початку 1990-х – 2020 років) : дис. … д-ра філософії : 023 / Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Київ, 2023. с. 180. URL:https://www.researchgate.net/publication/385579271_Dissertation_Anna_Luhovska (дата звернення: 17.01.2026).

Антонюк О. Виставкова діяльність Національної академії мистецтв України у 2011–2012 роках. Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. 2012. Вип. 4. С. 351–356. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21

ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=njuu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21COLORTERMS=0&S21P03=I=&S21STR=Ж70426/2012/4 (дата звернення: 17.01.2026).

Цугорка О. П. Музейно-виставкова діяльність ЗВО як складова мистецької освіти. Cultural and artistic practices: world and Ukrainian context : Scientific monograph. Riga : Baltija Publishing, 2024. P. 175–186. DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-449-8-10

Чебикін А. Рисунок – базова засада образотворчого мистецтва. Українська академія мистецтва : дослідн. та наук.-метод. пр. 2010. Вип. 17. С. 7–10.

Tsugorka O. Art academic education amidst martial law. Збірник наукових праць «Українська академія мистецтва». 2022. Вип. 32. С. 161–167. DOI: https://doi.org/10.32782/2411-3034-2022-32-22

Smolinska O., Dzyubynska, K. The Concept of Cultural and Educational Space in Pedagogical Discourse. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. 2019. Vol. 5, Issue 1. P. 55–64.DOI: https://doi.org/10.15330/jpnu.5.1.55-64.

Сіткарьова О. Споруди Євгенія Федоровича Єрмакова у Києво-Печерській лаврі. Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. 2013. Вип. 9. С. 240–252. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Spdr_2013_9_21 (дата звернення: 15.04.2026).

Художній музей Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури : [сайт]. URL: https://naoma.edu.ua/akademiya/muzej-naoma/ (дата звернення: 17.01.2026).

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-26

Номер

Розділ

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО