Публікаційна етика

Публікаційна етика Збірника наукових праць «Українська академія мистецтва» базується на рекомендаціях для редакторів журналів, розроблених Комітетом з етики наукових публікацій (The Committee on Publication Ethics (COPE), а також принципів DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment).

Публікаційний процес –  це участь багатьох сторін, кожна з яких відіграє важливу роль у досягненні поставленої мети. Тобто кожен автор, редактор, експерт-рецензент, видавець, власник видання несе відповідальність за дотримання етичних стандартів на всіх етапах своєї участі.

Етичні принципи редакторів.

Редактор збірника, ухвалюючи рішення про публікацію статті, керується відповідністю поданого матеріалу встановленим вимогам щодо оформлення, наявністю наукової новизни у поданій роботі, повнотою висвітлення теми, а також звертає увагу на достовірність поданих відомостей.

Редактор оцінює інтелектуальний зміст рукописів незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства або політичних переконань авторів.

Редактор і редакційна колегія збірника зобов'язані не розголошувати без необхідності інформацію про прийняті рукописи нікому, за винятком осіб, безпосередньо залучених до процесу їхнього розгляду. Конфіденційна інформація, включно й ідеї, отримані редактором під час редагування, не повинні розголошуватися ним/нею або використовуватися для отримання особистої вигоди.

Редактор не повинен брати участі у розгляді рукописів у разі наявності конфлікту інтересів через існування відносин конкуренції, спільної діяльності або інших взаємодій і взаємовідносин з ким-небудь з авторів.

Редактор не повинен допускати до публікації дослідження, якщо є аргументовані підстави вважати, що воно є плагіатом.

Етичні принципи авторів

У процесі підготовки матеріалів автори зобов’язані неухильно дотримуватися законодавства України про захист прав інтелектуальної власності та принципів наукової етики. 

Автори, подаючи рукописи до збірника, повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Явно помилкові або сфальсифіковані твердження неприйнятні. Відомості, що лежать в основі роботи, не повинні містити помилок.

Автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені ними в поданому до збірника рукописі, повністю оригінальні. Запозичення в тексті рукопису повинні бути оформлені з обов'язковим зазначенням авторства і першоджерела, з відповідними бібліографічними посиланнями або цитатами. Плагіат у всіх формах і надмірні запозичення є неприйнятними.

Автори не повинні подавати до збірника рукопис, який було направлено до іншого видання або такий, що перебуває на розгляді в іншому виданні, а також матеріал, що вже опублікований в іншому журналі і містить ті ж дослідження. Це розглядається як неетична поведінка і є неприйнятним.

Автори, подаючи рукопис до редакції, повинні зазначити внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідження або ж зробили істотний внесок у певний його аспект. Інформація, отримана в приватному порядку, не повинна використовуватися або викладатися без письмового дозволу першоджерела, так само, як і інформація, що порушує інтереси третьої сторони.

Етичні принципи рецензентів

Рецензент зобов'язаний об'єктивно й аргументовано оцінювати викладені результати досліджень. Персональна критика автора вважається неприйнятною.

Рецензент, отримавши рукопис для рецензування, повинен розглядати його як конфіденційний документ, який не можна передавати для ознайомлення або обговорення третім особам, які не уповноважені редакцією.

Рецензент, який, на його думку, не володіє достатньою кваліфікацією для оцінювання рукопису, повинен повідомити про це редакцію з проханням виключити його з процесу рецензування даного рукопису.

Рецензент повинен звертати увагу редактора на виявлену істотну подібність або збіг між розглянутим рукописом і будь-якою іншою опублікованою роботою, яка перебуває у сфері його наукової компетенції.

Рецензент не повинен брати участі у розгляді рукописів в разі наявності конфлікту інтересів через існування відносин конкуренції, спільної діяльності або інших взаємодій і відносин з ким-небудь з авторів.

Неопубліковані відомості, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися рецензентом для особистих цілей без письмової згоди автора.

 

Відповідно до принципів DORA, видання:

оцінює рукописи виключно за їх науковою якістю, новизною, методологічною обґрунтованістю та внеском у розвиток науки;

не використовує журнальні наукометричні показники (зокрема Impact Factor) як критерій оцінки окремих статей або наукової якості автора;

не заохочує штучне підвищення цитованості;

підтримує відповідальне використання наукометричних індикаторів.

 

Політика щодо використання ШІ

Політика видання щодо використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) ґрунтується на міжнародних та національних рекомендаціях і нормативних документах, зокрема на заявах Committee on Publication Ethics (COPE), положеннях Європейського закону про штучний інтелект (EU Artificial Intelligence Act), Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, а також вимогах Закону України «Про академічну доброчесність».

Видання визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту як допоміжних засобів під час підготовки наукових матеріалів. Водночас застосування таких інструментів має здійснюватися з дотриманням принципів академічної доброчесності, прозорості, відповідальності автора за зміст наукової роботи та достовірність поданих результатів.

Інструменти штучного інтелекту можуть використовуватися, зокрема, для допоміжних завдань (мовного редагування тексту, структурування матеріалу, технічної обробки даних тощо). При цьому автори несуть повну відповідальність за оригінальність, достовірність і наукову обґрунтованість поданих матеріалів, правильність цитування джерел, а також за відсутність плагіату, фабрикації або фальсифікації результатів дослідження.

Видання вимагає від авторів відкрито повідомляти про використання інструментів штучного інтелекту під час підготовки рукопису. Системи штучного інтелекту не можуть вважатися авторами або співавторами наукових статей, оскільки не здатні нести відповідальність за зміст публікації.

Редактори та рецензенти також повинні дотримуватися принципів конфіденційності та не використовувати інструменти штучного інтелекту таким чином, щоб розголошувати неопубліковані матеріали рукописів або іншу конфіденційну інформацію, отриману в процесі редакційного розгляду.

Порушення принципів використання інструментів штучного інтелекту може розглядатися як порушення академічної доброчесності та публікаційної етики і тягнути за собою відповідні редакційні рішення, зокрема відхилення рукопису або відкликання опублікованої статті.

 

Політика щодо плагіату

Редакційна колегія журналу суворо дотримується принципів академічної доброчесності та публікаційної етики і не допускає плагіату в будь-яких його формах.

Плагіатом є:

- привласнення чужих ідей, результатів досліджень або текстів без належного посилання;

- дослівне або часткове копіювання тексту без зазначення джерела;

- некоректне перефразування без посилання на автора;

- самоплагіат (повторне використання власних раніше опублікованих матеріалів без відповідного цитування).

Будь-які прояви плагіату є порушенням норм наукової етики та є неприйнятними.

Усі рукописи, подані до журналу, проходять обов’язкову перевірку на наявність текстових запозичень із використанням спеціалізованого програмного забезпечення (StrikePlagiarism.com) від польської компанії Plagiat.pl.

Автори повинні:

- подавати оригінальні, раніше не опубліковані роботи;

- належним чином оформлювати всі запозичення та посилання;

- уникати надмірного цитування;

- не подавати одну і ту ж статтю одночасно до кількох видань.

Реакція на виявлений плагіат

У разі виявлення плагіату редакція діє відповідно до міжнародних стандартів публікаційної етики:

- на етапі рецензування - рукопис відхиляється або повертається на доопрацювання;

- після публікації - стаття може бути відкликана; автору може бути відмовлено у подальших публікаціях у журналі; у разі серйозних порушень редакція має право повідомити установу автора.

 

Політика етичного схвалення досліджень за участю людей

Науковий журнал дотримується вимог чинного законодавства України та міжнародних етичних стандартів щодо проведення наукових досліджень, які передбачають участь людей, використання персональних або конфіденційних даних, біологічних матеріалів чи проведення досліджень за участю тварин.

У разі якщо дослідження, результати якого подаються до публікації, підпадає під дію законодавства України щодо біоетики, захисту персональних даних або інших нормативно-правових актів, автори зобов’язані надати підтвердження отримання відповідного висновку (схвалення) уповноваженого органу, зокрема комісії з питань етики (біоетики) чи іншого компетентного органу установи.

Для досліджень за участю людей автори повинні забезпечити дотримання принципів добровільної інформованої згоди, конфіденційності, анонімності та недопущення шкоди учасникам дослідження. У разі збору та обробки персональних даних має бути забезпечено відповідність вимогам законодавства України про захист персональних даних.

Редакція залишає за собою право вимагати від авторів додаткові документи, що підтверджують дотримання етичних норм та законодавчих вимог, а також відмовити у публікації матеріалів у разі їх невідповідності зазначеним стандартам.

 

Розгляд скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики

Редакція дотримується принципів академічної доброчесності, прозорості редакційних процесів та міжнародних стандартів публікаційної етики. Процедура розгляду скарг спрямована на забезпечення об’єктивного та неупередженого реагування на можливі порушення етичних норм під час підготовки, рецензування та публікації наукових матеріалів.

Підстави для подання скарги

Скарги можуть подаватися у випадках можливих порушень академічної доброчесності та публікаційної етики, зокрема:

- плагіату, самоплагіату або неналежного цитування;

- фабрикації чи фальсифікації результатів дослідження;

- неправомірного визначення авторства;

- конфлікту інтересів, що не був задекларований;

- порушення принципів об’єктивного та конфіденційного рецензування;

- дублюючої або повторної публікації;

- інших порушень етичних норм наукового публікування.

Подання скарги

Скарга подається до редакції журналу в письмовій формі на електронну пошту uam@naoma.kyiv.ua та повинна містити:

- прізвище, ім’я заявника (за наявності);

- опис суті порушення;

- посилання на відповідну публікацію або рукопис;

- обґрунтування та, за можливості, матеріали, що підтверджують порушення.

Анонімні звернення можуть розглядатися редакцією за наявності достатніх доказів можливого порушення.

Порядок розгляду скарги

Розгляд скарги здійснюється у кілька етапів: первинна оцінка, попереднє розслідування, запит пояснень, прийняття рішення.

Можливі рішення редакції

За результатами розгляду скарги редакція може:

- відхилити скаргу у разі відсутності порушення;

- вимагати внесення виправлень або уточнень до статті;

- опублікувати виправлення, спростування або редакційне повідомлення;

- відкликати статтю;

- відмовити у подальших публікаціях автору(ам) у журналі;

- повідомити установу авторів або інші компетентні органи (у разі суттєвих порушень).

Принципи розгляду

Редакція забезпечує:

- неупередженість і об’єктивність розгляду;

- конфіденційність усіх сторін процесу;

- відсутність дискримінації;

- дотримання міжнародних рекомендацій з публікаційної етики.

Термін розгляду

Скарги розглядаються, як правило, протягом 30 календарних днів з моменту їх отримання. У складних випадках термін може бути продовжений із повідомленням заявника.

 

Порядок відкликання (ретракції) опублікованих статей

Редакція журналу дотримується принципів академічної доброчесності, публікаційної етики та міжнародних стандартів наукової комунікації, зокрема рекомендацій COPE (Committee on Publication Ethics). Відкликання (ретракція) статті є винятковим заходом, що застосовується з метою забезпечення достовірності наукового запису та інформування читачів про суттєві порушення, які впливають на результати або висновки дослідження.

Підставою для відкликання можуть бути встановлені факти плагіату або самоплагіату, фабрикації чи фальсифікації даних, істотні помилки, що роблять результати недостовірними, дублювання публікації, порушення авторських прав, прихований конфлікт інтересів або інші суттєві порушення редакційної політики та етичних стандартів журналу. Процедура може бути ініційована авторами, членами редакційної колегії, рецензентами, читачами або установами, з якими афілійовані автори. 

Після отримання інформації редакція здійснює її попередній аналіз та, за потреби, проводить внутрішній розгляд із залученням членів редакційної колегії або незалежних експертів. Автори статті інформуються про суть зауважень і мають можливість надати пояснення. За результатами розгляду може бути прийнято рішення про відсутність підстав для реагування, публікацію виправлення, оприлюднення повідомлення про вираження занепокоєння або відкликання статті.

У разі ухвалення рішення про ретракцію редакція публікує офіційне повідомлення із зазначенням причин відкликання та дати прийняття рішення. Відкликана стаття не вилучається з електронного архіву журналу, однак на її сторінці розміщується чітка позначка про відкликання з метою забезпечення прозорості та збереження цілісності наукового запису. Усі рішення приймаються з дотриманням принципів неупередженості, конфіденційності та поваги до прав усіх сторін, залучених до процесу публікації.