ФАКУЛЬТЕТ АРХІТЕКТУРИ НАОМА: СТОРІНКИ ІСТОРІЇ Й СЬОГОДЕННЯ ШКОЛИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2411-3034-2024-36-8Ключові слова:
факультет архітектури, архітектурна школа, архітектор, мистецький навчальний заклад, архітектурна типологія, архітектурне проєктування, архітектурна форма, навчально-творча майстерня, дипломний проєкт, навчальний планАнотація
Стаття присвячена дослідженню історії формування київської архітектурної школи, що сформувалася в системі мистецького навчального закладу. На підґрунті скупої джерельної інформації та матеріалів, зібраних авторами даної статті з часів навчання на архітектурному факультеті та наступних років праці в ролі викладачів, визначені основні періоди формування архітектурної школи, розкриті засади організації навчального процесу та висвітлена роль професорсько-викладацьких колективів у вихованні фахівця-архітектора на різних історичних етапах діяльності факультету. За результатами дослідження встановлено, що формування особистості архітектора у стінах Академії завжди базувалося на високому вишколі з мистецьких дисциплін, зокрема з рисунка та живопису, а освоєння фаху відбувалося в навчально-творчих майстернях з архітектурного проєктування під керівництвом досвідчених архітекторів. Шлях творення архітектурної школи НАОМА позначений соціальними впливами свого часу, й відповідно в хронологічному вимірі простежується кілька періодів і сторії факультету архітектури. Довоєнний період діяльності факультету (1924–1930 роки та 1934–1941 роки) пов’язаний зі становленням та утвердженням архітектурної школи у структурі Київського державного художнього інституту. У повоєнний час, починаючи з 1945 року, першочерговими завданнями, які постали перед факультетом, були відродження традицій формування архітектора-художника та створення колективу викладачів, здатних забезпечити високий рівень фахової підготов ки архітекторів. Наступний період (1960–1980-ті роки) позначений найбільш високими досягненнями архітектурної школи Київського державного художнього інституту. Зі збільшенням набору студентів, що у 1966 році на перший курс досяг 50 осіб, зростає й чисельність професорсько-викладацького складу кафедр факультету. Надихаюча атмосфера творчості на факультеті забезпечила високий рівень фахової підготовки випускників цієї доби. Починаючи з 1990-х років минулого сторіччя архітектурна школа Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури розвивається у руслі розбудови української держави; вдосконалюється процес формування фахівця з урахуванням архітектурних тенденції сьогодення та орієнтації на інтеграцію у європейське співтовариство.
Посилання
Катернога М. Т. Формування архітектурної школи в Україні. Українська академія мистецтва : дослідницькі та науково-методичні праці. 1994. Вип. 1. С. 73–86.
Прибєга Л. Архітектурному факультетові АОМА – 75. Українська академія мистецтва : дослідн. та наук.-метод. пр. 2000. Вип. 7. С. 323–326.
Прибєга Л. Факультет архітектури НАОМА. Від витоків до сьогодення. Українська академія мистецтва : дослідн. та наук.-метод. пр. 2015. Вип. 24. С. 5–16.
Українська академія мистецтва : дослідн. та наук.-метод. пр. Київ, 2012. Спеціальний випуск. Професори НАОМА (1917–2012). 276 с.
Прибєга Л. Факультет архітектури. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. 1917–2017. Київ, 2017. С. 64–69.
Куцевич В. Багатогранність творчості В. Г. Заболотного (до 120-річчя з дня народження). Українська академія мистецтва : дослідн. та наук.-метод. пр. 2019. Вип. 28. С. 23–32.
Малаков Д. Архітектор Микола Даміловський. Про киян відомих і призабутих. Київ : КИЙ, 2019. С. 167–220.
Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930–2000) : довідник / за ред. В. О. Перм’якова. Київ : КНУБА, 2001. 100 с.
Повар М. О. Давидов А. М. Історико-культурні та стильові особливості громадських будівель в роботах студентів НАОМА 1960-1980-х років. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2018. № 2. С. 239–240. DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.290818.95.97
Давидов А., Антонюк Д. Співпраця викладачів факультету архітектури АОМА та Інституту архітектури Сант Лукас у Брюсселі. Українська академія мистецтва : дослідн. та наук.-метод. пр. 2000. Вип. 7. С. 111–116.
Давидов А. М., Коломієць А. В. Конвергенція дисциплін у підготовці архітектора в НАОМА. Теорія та практика дизайну. Архітектура та будівництво : зб. наук. праць. Київ : НАУ, 2021. Вип. 23. С. 57–62. DOI:10.18372/2415-8151.23.16268.
Наталія Борисівна Чмутіна: Життєвий та творчий шлях архітектора / упоряд. О. В. Мазніченко. Київ : АДЕФ-Україна, 2012. 300 с. : 285 іл.
Ковешнікова О. В. Творчість Анатолія Добровольського у контексті розвитку української архітектури радянської доби : Нариси з історії та теорії архітектури. Київ : Кондор, 2013. 174 с.
Кашуба-Вольвач О. «Фортех» у Київському художньому інституті 1920-х років. Студії мистецтвознавчі. 2005. Вип. 1(9). С. 49–61.
Куцевич В. В. Формування архітектурної школи. Історія, традиції, сучасність : [монографія] / Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури ; Укр. зонал. н.-д. і проект. ін-т по цивіл. буд-ву (ПАТ КиївЗНДІЕП). Київ : Ліра-К, 2018. 215 с.