ВІЗУАЛЬНО-ОБРАЗНІ ПРИНЦИПИ ФОРМОТВОРЕННЯ В АРХІТЕКТУРІ: СИНТЕЗ РИСУНКА, ЖИВОПИСУ ТА ЦИФРОВОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2411-3034-2026-39-8Ключові слова:
архітектурне формотворення, візуальний образ, рисунок, живопис, цифрова візуалізація, архітектурна графіка, проєктне мисленняАнотація
У статті досліджено візуально-образні принципи формотворення в архітектурі крізь призму синтезу академічного рисунка, живопису та цифрової візуалізації. Метою дослідження є виявлення ролі традиційних художніх дисциплін і цифрових інструментів у процесі формування архітектурного образу, а також аналіз закономірностей їхньої взаємодії в сучасній проєктній практиці та професійній підготовці архітекторів і дизайнерів. Особливу увагу приділено визначенню принципів послідовного та ітеративного формотворення, заснованого на взаємодії аналогових і цифрових засобів візуалізації. Методи дослідження. У роботі застосовано комплекс методів, зокрема формально-композиційний та художньо-аналітичний аналіз архітектурних образів, порівняльний аналіз аналогових і цифрових засобів візуалізації, метод візуального спостереження та структурно-семантичний аналіз. Дослідження ґрунтується на аналізі навчальних і професійних архітектурних проєктів, у яких простежується поетапний та циклічний перехід від ручного рисунка й живописного осмислення форми до цифрових моделей і візуалізацій. Результати. Встановлено, що рисунок і живопис залишаються базовими інструментами формування архітектурного мислення, забезпечуючи глибоке просторове та образне осмислення проєктної ідеї. Цифрова візуалізація, своєю чергою, розширює можливості інтерпретації архітектурного образу, підсилюючи його комунікативний та презентаційний потенціал, але водночас потребує критичного осмислення через ризики стандартизації та домінування візуальної ефектності над концептуальною ідеєю. У статті запропоновано модель взаємодії рисунка, живопису та цифрової візуалізації як взаємодоповнювальних етапів єдиного творчо-проєктного процесу. Синтез аналогових і цифрових засобів сприяє формуванню цілісної візуально-образної структури архітектурного об’єкта, в якій поєднуються художня інтуїція, конструктивна логіка та технологічна точність. Висновки. Візуально-образні принципи формотворення в архітектурі базуються на взаємодії рисунка, живопису та цифрової візуалізації як взаємодоповнювальних складників єдиного творчого процесу. Запропонований підхід дає змогу розглядати архітектурне формотворення як динамічну та ітеративну систему, у межах якої аналогові та цифрові інструменти не протиставляються, а функціонують у взаємозв’язку. Такий синтез забезпечує багатовимірність архітектурного образу, підвищує якість проєктних рішень і сприяє розвиткові професійного мислення майбутніх архітекторів і дизайнерів. Отримані результати мають значення для вдосконалення архітектурної освіти та осмислення сучасних тенденцій розвитку архітектурної візуальної культури.
Посилання
Брильов С. В., Палієнко О. О., Хівренко К. В. Образотворче мистецтво як інструмент формування креативного мислення в архітектурі та дизайні. Scientific Researches and Methods of Their Carrying Out: World Experience and Domestic Realities: матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції (Vinnytsia, UKR – Vienna, AUT, online, 18 квітня 2025 р.). Київ, 2025. С. 994–996. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.18.04.2025.136
Брильов С. В., Кузьмічова В. С., Колесников В. В. Образотворче мистецтво та дизайн в епоху діджиталізації: тренди, виклики. АРТ-платФОРМА. 2024. Т. 10, № 2. С. 228–241. DOI: https://doi.org/10.51209/platform.2.10.2024.228-241
Академічна школа в сучасних умовах: стратегії розвитку образотворчого мистецтва та дизайну в мистецьких закладах вищої освіти України / Брильов С. В. та ін. Збірник наукових праць «Українська академія мистецтва». 2024. Вип. 35. С. 104–112. DOI: https://doi.org/10.32782/2411-3034-2024-35-11
Брильов С. В., Козік В. В., Хівренко К. В. Формування професійного мислення архітектора і дизайнера через призму образотворчого мистецтва: живопис, рисунок, скульптура. Матеріали конференцій МЦНД, м. Умань, 28 березня 2025 р. Умань, 2025. С. 275–278. DOI: https://doi.org/10.62731/mcnd-28.03.2025.009
Al-Rqaibat S., Al Nusair S., Bataynah R. Enhancing architectural education through hybrid digital tools: Investigating the impact on design creativity and cognitive processes. Smart Learning Environments. 2025. Vol. 12, No. 1. DOI: https://doi.org/10.1186/s40561-025-00370-9
Bergera I., de Esteban J. Architecture and contemporary visual culture: The image of realism and the realism of image. Arts. 2022. Vol. 11, No. 1. P. 26. DOI: https://doi.org/10.3390/arts11010026
Heidari P., Polatoğlu Ç. Current discussions on digital sketching in the early stages of architectural design in education. International Journal of Architecture and Urban Planning. 2018. Vol. 28, No. 1. P. 25–38. DOI: https://doi.org/10.22068/ijaup.28.1.25
Pilley S., Gamble S. Walking and sketching as a tool for architectural design. UF Journal of Undergraduate Research. 2023. Vol. 25. DOI: https://doi.org/10.32473/ufjur.25.133475
Tai N. C. Analytical sketching in architectural practice: An integrated approach to document and observe the built environment. Journal of Architectural Education and Practice. 2023. DOI: https://doi.org/10.1080/13467581.2022.2097241
Park J., Jin Y., Ahn S., Lee S. The impact of design representation on visual perception: Comparing eye-tracking data of architectural scenes between photography and line drawing. Archives of Design Research. 2019. Vol. 32, No. 1. P. 5–29. DOI: https://doi.org/10.15187/adr.2019.02.32.1.5
Čahtarević R. Extended reality of architecture: Beyond photo-reality of architectural representation and visualization. Acta Architectonica et Urbanistica. 2025. Vol. 1, No. 2. P. 94–105. DOI: https://doi.org/10.65262/fkazv920
An augmented and interactive exhibition of an archived model for Frederick Kiesler’s Endless House / Niblock C. et al. Frontiers of Architectural Research. 2022. Vol. 11, No. 6. P. 993–1006. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foar.2022.04.002
Xu C., Huang Y. Technological innovation in architectural design education: Empirical analysis and future directions of Midjourney intelligent drawing software. Buildings. 2024. Vol. 14, No. 10. P. 3288. DOI: https://doi.org/10.3390/buildings14103288
Sipahioglu N., Gürer E. Computing colour and narrative in architectural sketches: A model framework to support sketching in computational design. Proceedings of the 30th International Conference of the Association for Computer-Aided Architectural Design Research in Asia (CAADRIA 2025), Токіо, 2025. DOI: https://doi.org/10.52842/conf.caadria.2025.1.019
Yıldızoğlu N. Sketching versus digital design tools in architectural design. Journal of Computational Design. 2024. Vol. 5, No. 2. P. 31–46. DOI: https://doi.org/10.53710/jcode.1504947
Septika D. A. K. Image-making and architecture: A digital medium for qualitative design representative. Built Environment Studies. 2020. Vol. 1, No. 1. P. 29–36. DOI: https://doi.org/10.22146/best.v1i1.504
Брильов С. В., Козік В. В., Хівренко К. В. Роль живопису, рисунка і скульптури у формуванні мислення архітектора та дизайнера. Актуальні питання гуманітарних наук. 2025. № 1(85). С. 87–92. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/85-1-13
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
