ОРГАНІЧНИЙ НАПРЯМ В АРХІТЕКТУРІ ТА ДИЗАЙНІ

Анотація

Анотація. Метою цієї статті є визначення основних напрямів органічної архітектури і дизайну та аналіз етапів їхнього розвитку протягом ХХ сторіччя до сьогодні . Методи дослідження. В основу дослідження покладено методи порівняльного аналізу, узагальнення та формалізації, що дали змогу виявити особливості та виокремити відмінності кожного етапу розвитку органічної архітектури. Результати. У статті визначено, що поняття органічної архітектури виникло в американській, а пізніше і в європейській архітектурі початку XX століття. «Органічне» спрямування було вперше сформульоване в 1890-х роках американським архітектором Л.Г. Саллівеном, пізніше принципи органічної архітектури були сформульовані Ф.-Л. Райтом, розвивалися в роботах А. Аалто, Р. Нейтро, Л. Фьюмара та інших. Автор уперше виділяє чотири основні напрями у сучасній органічній архітектурі. Перший спирається на ідею гармонійного поєднання природи, архітектури і людини. Тут термін «органічний» означає «підпорядкований умовам природного ландшафту», тобто кліматичним умовам середовища та сукупності його естетичних якостей. Засновник цього напряму – Ф.-Л. Райт. Період виникнення і розквіту – 20-ті роки ХХ ст. Другий етап, що сформувався у 50–60-ті роки, – біоморфізм – взяв за основу наслідування природних форм як зразків. Це Ч. і Р. Імзи, С. Калатрава та інші. Третій напрям, що з’явився наприкінці ХХ сторіччя, забезпечує охорону природи за рахунок використання енергозберігаючих технологій (Р. Лавгрув та інші). Четвертий – ресайклінг, що, розпочавшись від ідеї вторинної переробки відходів, поступово розш ирився на будівельну галузь. Висновки. Аналізуючи органічну архітектуру в процесі еволюції та на сучасному етапі, автор доводить, що відбувається поступове зближення першого і другого напрямів, тобто водночас із ландшафтним підходом і контекстуальністю форма будівель стає більш пластичною, нагадує природні форми. Органічна архітектура нині розглядається як невід’ємна частина сталого розвитку міст, а енергозберігаючі технології, повторна переробка матеріалів, використання альтернативних джерел енергії стали її важливими складниками. Але найважливішим залишається зв’язок людини з оточенням та створення комфортного середовища.