РОЛЬ КОМПЛЕМЕНТАРНОГО КОНТРАСТУ КОЛЬОРІВ У ЖИВОПИСІ: МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ

Автор(и)

  • Олена Гомирева

Ключові слова:

візуальне мистецтво, кольорознавство, комплементарні кольори, контраст, мистецтвознавчий аналіз, українське мистецтво, західноєвропейське мистецтво.

Анотація

Анотація. Метою даної статті є визначення основних наслідків використання контрасту комплементарних кольорів у творах живопису, поглиблення розуміння йог о ролі в картині. Методи дослідження. В основу дослідження покладено методи художньо-стилістичного аналізу і порівняльного аналізу творів мистецтва, які дозволили виявити вплив контрасту на образну і візуальну побудову творів. Результати. Як живописний процес написання картини, так і подальший мистецтвознавчий аналіз полотна вимагають не просто розпізнавання колірних контрастів, наявних в зображенні, але й чіткого розуміння мети і наслідків використання цих контрастів: яка їх роль, як вони впливають на колористичну, просторову побудову зображення, який емоційний ефект справляють на глядача, як працюють для виявлення сенсу картини. У статті на основі аналізу полотен О. Мурашка, М. Сарьяна, А. Матісса та Рембрандта, творів середньовічної книжкової мініатюри досліджено як обширне використання комплементарного контрасту в якості основи колориту, так і обмеженіші варіації наявності цього контрасту, а також його співпрацю з ін шими видами контрасту. Висновки. В результаті аналізу сформульовано низку формальних та змістових наслідків використання комплементарного контрасту: різна емоційна дія варіацій контрасту на глядача (активне збудження, стабілізація, легка радість, урочисте піднесення); в разі обширного використання в картині цей контраст забезпечує цілісність й врівноваженість колориту; за обмеженого місцевого використання контраст може збагачувати колорит, заснований на обмеженій палітрі, а також регулювати його звучання; комплементарний контраст має велике значення в регуляції дії інших контрастів, наприклад, контрасту теплих і холодних кольорів та симультанного контрасту; він також бере участь в передачі середовища та впливає на співвідношення просторовості й декоративності в зображенні. Дослідження є корисним теоретичним підґрунтям для мистецтвознавців, особливо студентів, які опановують метод художньо-стилістичного аналізу творів мистецтва, а також для художників і студентів творчих спеціальностей в процесі мистецької діяльності.

Посилання

Goethe J. W. Goethe’s Theory of Colours. London, 1840. 423 p.

Chevreul M. E. The Principles of Harmony and Contrast of Colors : and Their Applications to the Arts / Introduction and commentaries by Faber Birren. West Chester, Pennsylvania : Schiffer Publishing Ltd, 1987. 191 p.

Itten J. The Elements of Color: A Treatise on the Color System of Johannes Itten Based on His Book “The Art of Color”. New York, 1970. 95 p.

Печенюк Т. Кольорознавство. Київ : Грані-Т, 2009. 192 с.

Прокопович Т. А. Основи кольорознавства : навч. посіб. Луцьк : Вежа-Друк, 2016. 120 с.

Пасічна Т. О. Явища одночасного і послідовного колірних контрастів у світло-кольорових композиціях // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2008. № 8. С. 68–74.

Сергієнко О. М. Додаткові кольори як засіб досягнення єдності в цілому // Гуманіт. вісн. НУК. Миколаїв : НУК, 2010. Вип. 3. С. 3–6.

Вежбовська Л. Р. Новий фігуратив Казимира Малевича: присутність відсутнього // Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство». Вип. 31. 2014. С. 19–26. https://doi.org/10.31866/2410-1176.31.2014.158881

Андрушко Л.М., Ясінський В.П. Вплив червоного кольору на психосоматику людини // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2014. Випуск 1. С. 212-223.

М. Сарьян «Финиковая пальма. Египет» // Википедия. URL: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:1911._%D0%A4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D

%8F_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0._%D0%95%D0%B3%D0%B8%

D0%BF%D0%B5%D1%82.jpg (дата звернення: 28.02.2023).

Henri Matisse “The Dream” // WikiArt. Visual Art Encyclopedia. URL: https://www.wikiart.org/en/henri-matisse/the-dream-1940 (дата звернення: 28.02.2023).

Rembrandt (Rembrandt van Rijn) “Self-Portrait” // The Metropolitan Museum of Art. URL: https://www.metmuseum.org/art/collection/search/437397 (дата звернення: 28.02.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-09