ВПЛИВ ВИЩОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ НА КИТАЙСЬКУ ПЕДАГОГІЧНУ СИСТЕМУ
Ключові слова:
Китай, мистецько-педагогічні зв’язки, мистецтво, мистецька освіта Китаю, мистецька освіта України, живопис, викладання мистецтва.Анотація
Анотація. Метою статті є аналіз впливу вищої мистецької освіти України на китайську педагогічну систему. Для досягнення мети використовувались такі методи: теоретичний аналіз наукової літератури; порівняльний аналіз процесу навчання мистецтву в системі вищої мистецької освіти України і Китаю. Результати. У статті проаналізовано становлення та розвиток культурних зв’язків України та Китаю, обмін досвідом у сфері мистецтва й мистецької освіти. Виявлено, що крос-культурні зв’язки між Україною та Китаєм існували з часів Середньовіччя. Простежено трансформацію культурних зв’язків та обмін мистецько-педагогічним досвідом між Україною та Китаєм за часів російської імперії, Радянського Союзу та незалежної України. Водночас, живопис суверенного аутентичного українського народу в процесі розвитку сформував власну своєрідну художню мову та національні особливості. Українська система вищої мистецької освіти є невіддільним фактором впливу на становлення китайського станкового живопису. Соціалістичний період в Україні, що існував з початку ХХ століття, істотно позначився на системі китайського навчання живопису. Це переважно відображалось у двох аспектах: у процесі моделювання та в тенденціях створення художніх робіт. Висновки. Зроблено спробу пояснити вплив вищої мистецької освіти України на китайське мистецтво та його викладання в художніх школах Китаю. Аналізується, як досвід, здобутий китайськими студентами в українських художніх вишах у різні історичні періоди, вплинув на китайську педагогічну систему. Встановлено, що китайські митці переймають український досвід в мистецтві ескізу, начерку, олійного живопису: українська система живопису і вищої мистецької освіти заклала основи для розвитку мистецтва і художньої освіти в Китаї.
Посилання
Іонова О. М., Пей Ч. Становлення вищої художньої освіти Китаю XX ст. Педагогіка та психологія. Харків, 2019. № 62. С. 79–86. URL: https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.09 (дата звернення: 24.02.2023).
Пей Ч. Витоки ідей підготовки майбутніх фахівців мистецького профілю у вищій школі Китайської народної республіки. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: збірник наукових праць. Харків, 2020. № 68. Т.1. С. 29–33. URL:
https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.68-1.5 (дата звернення: 24.02.2023).
Яланський А., Ступакова К. Традиції радянської академічної мистецької школи в художній освіті та мистецтві Китаю XX – поч. XXI ст. Українська академія мистецтва: збірник наукових праць. Київ, 2013. Випуск 21. С. 5-12.
Кіктенко В. О. Історія українського китаєзнавства (XVIII – початок XXI століття) / В. О. Кіктенко. Київ, 2018. 388 с.
Кіктенко В. О. Нарис з історії українського китаєзнавства. XVIII – перша половина XX ст.: дослідження, матеріали, документи. Київ, 2002. 197 с.
Жулінський М. В. Методика опанування образотворчої грамоти у вищій школі засобами фотографії й малюнку. Актуальні питання мистецької освіти та виховання. Хмельницьк, 2016. Вип. 2 (8). С. 255-264.
王铁崖编：《中外旧约章汇编 》 (第一册),三联书店1982年版,第88页.
Зданєвська К. Українські місіонери в Піднебесній, або 300-річчя першої православної місії в Китаї. Matrix-info. Київ, 2017. URL: https://matrix-info.com/ukrayinski-misionery-v-pidnebesnijabo-300-richchya-pershoyi-pravoslavnoyi-misiyi-v-kytayi/ (дата звернення 25.02.2023).
Сяньчжун Лю. Соціально-культурний обмін між Китаєм та Україною: історія та сучасність. Українська асоціація китаєзнавців. Київ, 2018. URL: https://sinologist.com.ua/lyu-syanchzhunsotsialno-kulturnyj-obmin-mizh-kytayem-ta-ukrayinoyu-istoriya-ta-suchasnist/ (дата звернення
02.2022).
刘洁. "中东铁路的修筑对满洲里的影响." 黑龙江史志 3(2015):1.
周尚文. "新中国成立初期"留苏潮"述评." 毛泽东邓小平理论研究 10 (2012): 6. 第33–34页.
王志军. "20世纪早期哈尔滨的几个外国人社区." 东北史地 (2010).
Литвин В. Україна і Китай в історичних зв’язках. Голос України. Київ, 2004. URL: http://www.golos.com.ua/article/235832 (дата звернення 26.02.2022).
Шаповалова О. О. Туристичний напрямок особливого значення. Україна-Китай. Київ, 2017. № 1 (7). С. 78–83.
周尚文、李鹏、郝宇青编著：《新中国初期“留苏潮”实录与思考》，华东师范大学出版社，2012年. 第 228–229页.
Кошовий С. А., Юань Тянь, Цзайцзи Лю, Цзенцзюнь Куан. Центр дослідження України при Уханьському університеті: історія та сучасність. Україна-Китай. Київ, 2018. № 14. С. 132–137.
张力. "新中国70年教育事业的辉煌历程(三)." 中国农村教育 29 (2019): 1.
Clunas C. Chinese Painting and Its Audiences. Princeton: University Press, 2017. 293 p.
Храпачов О. Українські художники в сучасному мистецькому середовищі Китаю. Україна-Китай. Київ, 2014. № 1(6). С. 84-85.
Грищенко І. КНУТД експортує українську освіту в Китай. Голос України. Київ, 2021. URL: http://www.golos.com.ua/article/346711 (дата звернення 25.02.2022).
Федорук В. Живопис у навчально-творчому процесі: аспект побудови освітлення кольороформи. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Львів, 2011. Випуск 22. С. 131–149.
Шевнюк О. Л. Методика навчання образотворчого мистецтва у ЗВО: робоча програма. Київ, 2021. 13 с.
Кардашов В. М. Теорія і методика викладання образотворчого мистецтва: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Видавничий Дім «Слово», 2007. 296 с.
Sullivan M., Vainker S. The Arts of China. Sixth Edition, Revised and Expanded. University of California Press, 2018. 376 р.
Zhen Lian Quan. Chinese Painting Techniques for Exquisite Watercolors. North Light Books, San Francisco, 2000. 144 р.
Ковальова М. Олійний пейзажний живопис у Китаї XX ст. (традиційні та інноваційні особливості). Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич, 2020. Випуск 33. Том 1. С. 68–75.
