ЗМІНИ В РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ОБРАЗІВ ЖІНКИ-МАТЕРІ, ЖІНКИ-БЕРЕГИНІ, ЖІНКИ-ВОЇНА В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ 2014–2024 РОКІВ

Анотація

Мета статті – дослідити та проаналізувати зміни в уявленнях про образи Жінки-Матері, Жінки-Берегині та Жінки-Воїна в українському мистецькому просторі після 2014 року й до сьогодення, а також виявити причини та наслідки цих змін у контексті сучасних соціокультурних процесів. Методи дослідження. У дослідженні використано загальнонаукові, історичні та емпіричні методи, зокрема: історико-хронологічний і термінологічний аналіз, опис і спостереження, а також аналіз художньо-композиційних та стилістичних особливостей творів. Результати. Під час дослідження встановлено кореляцію між змінами в образах Жінки-Матері, Жінки-Берегині та Жінки-Воїна і початком воєнних дій на території України. Виявлено, що найпомітніші зміни відбулися у образі Жінки-Воїна, який набув нових символічних значень та відобразив складні суспільні процеси. Висновки. На основі проаналізованих виставкових проєктів та творчості окремих мисткинь, особливостей їхніх інтерпретацій жіночих образів, встановлено пряму залежність між змінами образів Жінки-Матері, Жінки-Берегині та Жінки-Воїна і зміною соціокультурних запитів. Зокрема, образ Жінки-Матері відходить від стереотипної репрезентації в бік більш модерних і феміністичних поглядів. Образ Жінки-Берегині трансформується – виходить за межі традиційної ролі та демонструє жіночу силу. Також спостерігається тенденція до зближення образів Жінки-Берегині та Жінки-Воїна, що суперечить попереднім усталеним значенням. Підкреслено, що образ Жінки-Воїна зазнав кардинальних змін і набув рівного статусу з чоловіком-воїном. Війна та соціальна репрезентація жінок-військовослужбовиць у ЗМІ сприяли тому, що в мистецтві Жінку-Воїна зображають як повноправну членкиню армії, підкреслюючи її заслуги. Окреслено також перспективні напрями подальших досліджень цієї теми, що потребують залучення та аналізу значно ширшого за обсягом матеріалу.