ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА КОНСЕРВАТОРІВ-РЕСТАВРАТОРІВ УКРАЇНИ (ДО 55-РІЧЧЯ КАФЕДРИ ТЕХНІКИ ТА РЕСТАВРАЦІЇ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА НАОМА)
DOI:
https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2025-3-21Ключові слова:
консервація-реставрація, історія вищої освіти консерваторів-реставраторів, кафедра техніки та реставрації творів мистецтва, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Україна, Європа.Анотація
Анотація. У статті розглянуто історичні етапи формування освітніх закладів для консерваторів-реставраторів у Європі в ХІХ–ХХ століттях; запропоновано міркування щодо шляхів розвитку та вдосконалення вищої освіти фахівців цього профілю в Україні. Мета дослідження – з’ясувати особливості засад вищої освіти консерваторів- реставраторів у європейській практиці, проаналізувати освітні програми кафедри техніки та реставрації творів мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (КТРТМ НАОМА), а також визначити подальші напрями розвитку й удосконалення освіти консерваторів-реставраторів з огляду на запити сучасності. Методи дослідження – історіографічний (систематизація джерел і публікацій з обраної теми), історичний (аналіз принципів і підходів до питання освіти в різні історичні епохи), емпіричний (спостереження за діяльністю КТРТМ НАОМА), метод систематизації отриманих даних. Результати дослідження. Встановлено хронологію запровадження європейських освітніх програм для консерваторів-реставраторів у ХІХ – першій половині ХХ ст.; проаналізовано зміни в системі їхньої підготовки в Європі та в Україні на прикладі діяльності КТРТМ НАОМА; окреслено перспективи та напрями подальшого розвитку цієї освіти у контексті сучасних викликів. Висновки. Встановлено, що в сучасному світі у сфері вищої професійної освіти консерваторів-реставраторів спостерігається зміщення акцентів у бік точних наук – хімії, фізики, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Очевидно, що в Україні також варто розглядати питання про поступові видозміни освіти консерваторів-реставраторів, якщо країна прагне стати повноцінним учасником світового процесу збереження культурної спадщини.
Посилання
Perusini G. Il Manuale di Christian Koester e il restauro in Italia e in Germania dal 1780 al 1830. Edifir-Edizioni Firenze, 2012. 53 p
Perusini G. Storia, teorie e techniche del restauro. Udine, Ed. Del Bianco, 1989. URL: https://accademiabelleartiverona.it/wp-content/uploads/2015/07/G.Perusini.Il_.restauro.dei_.dipinti.e.delle_.sculture.lignee.pdf (дата звернення 10.01.2025).
Leveau P. L'enquête sur la formation des restaurateurs dans l'Entre-Deux-Guerres: transformation d’un métier et reconnaissance d’une profession (1929–2011). CeROArt [Online]. Web. 2021. URL: http://journals.openedition.org/ceroart/3772 (дата звернення 5.01.2025)
Goltz M. von der. Education in the Art and Conservation Field in German Countries. Histories of Conservation and Art History in Modern Europe. Edited by Sven Dupré and Jenny Boulboullé. Routledge, 2022. P. 110–125. https://doi.org/10.4324/9781003127369-10
Krasnowolski B. Wydział Konserwacji I Restauracji Dzieł Sztuki Akademii Sztuk Pięknych im. Jana Matejki w Krakowie 1950–2020. Geneza, historia, znaczenie dla ochrony dziedzictwa / Pod red. M. Lempart-Geratowskiej. Akademia Sztuk Pięknych im. Jana Matejki w Krakowie. Kraków, 2021. 295 s.
Akademia Sztuk Pięknych w Warszawie. Wydział Konserwacji I Restauracji Dzieł Sztuki. Historia. URL: https://wkirds.asp.waw.pl/historia/ (дата звернення: 30.12.2024).
Katedra konserwatorstwa Uniwersytetu Mikołaja Kopernika w Toruniu. Historia Katedry konserwatorstwa/ URL: https://konserwatorstwo.umk.pl/pl/zaklad-konserwatorstwa-historia/ (дата звернення 10.01.2025).
Institutsgeschichte – Akademie der bildenden Künste Wien, Lehrkanzel für Konservierung und Technologie. URL: https://www.akbild.ac.at/de/institute/konservierung-restaurierung/institutsgeschichte (дата звернення 02.01.2025).
E.C.C.O. Competences for access to the conservation-restoration profession. URL: https://www.ecco-eu.org/wp-content/uploads/2021/01/ECCO_Competences_EN.pdf (дата звернення: 3.01.2025).
Шуліка В.В. Кафедра реставрації та експертизи творів мистецтва Харківської державної академії дизайну і мистецтв в історії реставраційної справи на Слобожанщині. Вісник ХДАДМ. Харків, 2021. № 2. С.186–198; DOI: 10.33625/visnik2021.02.186.
Українська академія мистецтва : дослідн. та наук.-метод. пр. / УАМ. Київ : УАМ, 1996. Вип. 3. 120 c.
Тимченко Т. Проблеми реставраційної освіти в Україні. Музеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини: актуальні виклики сучасності: зб. матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 24–25 вер. 2020 р. Київ : Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Асоціація реставраторів України, Фенікс, 2020. С. 268–272.
Тимченко Т. Принципи освіти консерваторів-реставраторів у світлі кодексів професійної етики. Українська Академія мистецтва: дослідн. та наук.-метод. пр. Київ, 2022. Вип. 31. С. 112–120.
Cardinali, M. Rome 1930, The International conference on the scientific analysis of artworks and its legacy in Italy. Histories of Conservation and Art History in Modern Europe. Edited by Sven Dupré and Jenny Boulboullé. Routledge, 2022. P. 58–75. https://doi.org/10.4324/9781003127369-6
Тимченко Т. Р. Київська школа реставрації станкового малярства (1920-1930 рр.). Пам’ятки України. Історія та культура. Київ, 2001. Ч.4. С. 48–71.
Тимченко Т., Петліна Д. До витоків експертизи живопису в Україні. Тексти культури: дослідження, інтерпретація: зб. наук. праць. Київ : Інститут культурології НАМ України, 2017. С. 127–154.
Лоханько Ф. П., Флорова Т. І. Художні матеріали. Техніка живопису: Короткий курс для студентів педагогічних факультетів художніх інститутів. Київ : Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1960. 141 с.
Омельченко П. (1998). Наука про малярські фарби, матеріяли та техніки. Ч. 2. [Б. в.] Львів, 1998. 213 с.
Титов М. Ф., Тимченко Т. Р. Кафедра техніки та реставрації творів мистецтва. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, 1917–2017: ілюстративно-інформаційне видання. Київ : НАОМА, Фамільна друкарня huss, 2017. С. 202–209.
Беляй А. Х. Реставраційне відділення і перспективи його перетворення на реставраційний факультет. Українська академія мистецтва : дослідн. та наук.-метод. пр. Київ, 1994. Вип. 1. С. 46–47.
Ганзенко Л. Г. Проблеми гуманітарної освіти реставраторів. Українська академія мистецтва: дослідн. та наук.-метод. пр. Київ, 1996. Вип. 3. С. 13–14.
Пенцаковський П. Роль гуманітарних предметів в освіті реставратора. Українська академія мистецтва: дослідн. та наук.-метод. пр. Київ, 1996. Вип. 3. С. 23–26.
Мінжулін О. І. Реставрація творів з металу : Підручник для студентів вищих художніх навчальних закладів. Київ : «Спалах», 1998. 232 с.: іл.
Мінжуліна Т. В. Дослідження й реставрація музейного текстилю. Київ : Українське агентство інформації та друку «Рада», 2004. 176 с.
Титов М. Ф. Техніка і технологія темперного жовткового іконопису: Навчальний посібник. Київ : BONA MENTE, 2005. 96 с.
Тимченко Т. Р. Методи захисту основ станкового живопису. Київ : Задруга, 2015. 98 с.
Тимченко Т. Р. Експертиза творів образотворчого мистецтва: живопис (історія та методологія): навчальний посібник. Київ : НАКККіМ, 2017. 120 с. : іл.
Консервація і реставрація об’єктів культурної спадщини / за ред. І. Прокопенко. Київ : Саміт-книга, 2022. 434 с.: іл.
Марінкола М., Каржер Л. Консервація середньовічної поліхромної дерев’яної скульптури: історія, теорія, практика / пер. С. Ґорелік. Київ : Родовід, 2024. 320 с., іл.
