ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ПЛАСТИКИ ФАСАДІВ ЗАБУДОВИ КИЄВА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2025-4-9

Ключові слова:

сприйняття, архітектура, фасади забудови кінця ХІХ – початку ХХ ст., елементи, своєрідність

Анотація

У статті розглянуто особливості сприйняття архітектурно-декоративної пластики фасадів забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ століть та виявлено її роль у збереженні своєрідності міста. Встановлено, що для комфортного сприйняття фасадів, розташованих на протилежному боці вулиці, необхідно, щоб висота фасадів не перевищувала ширину вулиці. На жаль, ця умова не виконувалася в радянський період і продовжує порушуватися й у наш час. Це призводить до спотворення масштабу забудови вулиць, поганої інсоляції та погіршення умов сприйняття забудови. Виявлено оптимальну відстань для комфортного сприйняття елементів партеру вулиці (порталів, дверей, ґрат проїздів, скульптури) у периметральній забудові (залежно від висоти елементів та оптимального кута зору, коли око людини розрізняє всі кольори й деталі). На жаль, обмежена ширина тротуарів часто не забезпечує оптимальний огляд елементів фасадів. Важливу роль у формуванні позитивних емоцій від сприйняття забудови історичного центру Києва, а також у створенні своєрідного образу міста, відіграє архітектурно-декоративна пластика забудови кінця ХІХ – початку ХХ ст. Око людини в процесі сприйняття периметрального ряду фасадів фіксує певні «зачепи»: у верхньому полі сприйняття − це елементи блакитної лінії забудови (скульптура завершень будинків, аттики, декоративні башточки), а в нижньому полі (на лінії партеру) − портали, скульптура порталів, двері, ґрати проїздів, балкони, декоративна огорожа. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей сприйняття архітектурно-декоративної пластики фасадів забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст. та визначенні її ролі у збереженні своєрідності міста. Методи дослідження. У процесі дослідження умов оптимального сприйняття архітектурно-декоративної пластики фасадів забудови Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст. використано такі методи: емпіричні (спостереження за предметом дослідження, фотофіксація, обміри, замальовки, метод аналогій) та теоретичні (вивчення наукових джерел тематики дослідження, аналіз та узагальнення одержаної інформації, вивчення архітектурно-будівельної практики, синтез та формалізація одержаної наукової інформації; порівняльний аналіз; аналітичні розрахунки для визначення відстані оптимального сприйняття фасадів і їх елементів, графічне моделювання). Наукова новизна: вперше проаналізовано умови оптимального сприйняття окремих фасадів у периметральній забудові вулиць та елементів фасадів забудови історичного центру, визначено оптимальну відстань для сприйняття елементів фасадів у нижній зоні сприйняття, виявлено роль архітектурно-декоративної пластики фасадів забудови кінця ХІХ – початку ХХ ст. у збереженні своєрідності міста Києва. Висновки. Результати дослідження можуть бути використані у практиці ремонтно-реставраційних робіт. Розрахунки оптимальних відстаней та кутів сприйняття фасадів, порталів та інших елементів партеру можуть застосовуватися для реконструкції історичного центру Києва, а також для обґрунтування необхідності уточнення регулювання поверховості новобудов, що вводяться в історичну забудову, та у збереженні окремих деталей і елементів фасадів, які є важливими архітектурними акцентами.

Посилання

Ален де Боттон Архітектура щастя. Київ : ArtHuss, 2021. 296 с.

Лінда С. М. Історизм у розвитку архітектури : автореф. дис. … д-ра архітектури : 18.00.01 / Нац. ун-т «Львівська політехніка». Львів, 2013. 36 с.

Водзинський Є. Є. Охорона ландшафтів як складова збереження культурної спадщини. Праці НДІ пам’яткоохоронних досліджень. Київ : Фенікс, 2010. Вип. 5. С. 301–317.

Малаков Д. В. Правила забудови старого Києва. Архітектурна спадщина України. Київ, 2002. С. 436–438.

Гнатюк Л., Пламеницька О., Гуменюк І. Методичні підходи до ревіталізації та реновації історичних будівель (аналіз досвіду). Теорія та практика дизайну. 2019. Вип. 19. С. 36–56.

Гнатюк Л. Р. Традиції трансформації готичних форм в сакральній архітектурі кінця ХІХ-початку ХХ століття. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2020. Вип. 57. С. 26–42.

Крижанівський О. А. Філософське осмислення природи будівельної обрядовості в історії України. Етнодизайн в контексті українського відродження та європейської інтеграції. Полтава: ПНПУ ім. В.Г. Короленка, 2019. Кн. 2. С.195-200.

Крижанівський О. А., Веретко Н. В. Від реставрації монументального живопису до формування дизайну історичного середовища. Дизайн після епохи постмодерну: ідеї, теорія, практика : матеріали Всеукр. наук.- практ. конф., 15–16 квітня 2021 р. / МОН України, Київ. нац. ун-т к-ри і мист. Київ : КНУКіМ, 2021. С. 57–58

Крижанівський О. А. Екологоорієнтовані передпроектні дослідження Макарівської територіальної громади. Архітектура та екологія: матеріали ХIII міжнар. наук.-практ. онлайн-конференції (м. Київ, 9–11 листопада 2022 року). Київ : НАУ, 2022. С. 44–45.

Марковський А. І. Локальна самобутність та особливості архітектури Києва першої половини ХХ ст. Містобудування та територіальне планування. 2021. Вип. 76. С. 150−159.

Марковський А. І. Трансляція історичного досвіду в сучасне планування урядового центру Києва. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2021. Вип. 60. С. 46−57.

Марковський А. І. Від модерну до модернізму: три етапи архітектури Києва : монографія. Київ : Ін-т проблем сучасного мистецтва НАМ України, 2020. 320 с.

Прибєга Л. В. Архітектурна спадщина України: пам'яткоохоронний аспект : монографія. Київ : Ін-т культурології НАМ України, 2016. 256 с.

Прибєга Л. В. Історичне середовище як пам’яткоохоронна категорія. Українська академія мистецтва : дослідн. та наук.-метод. пр. 2004. Вип. 11. С. 177–185.

Олійник О. П. Гендерні ознаки в архітектурі та міському просторі. Проблеми розвитку міського середовища. 2017. Вип. 2. С. 105–115.

Сідорова О.І. Художньо-структурні особливості архітектурних фасадів житлових будівель Києва кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Українська академія мистецтва : дослідн. та наук.-метод. пр. 2008. № 15. С. 184–193.

Сідорова М.-Ю. А. Особливості архітектурно-декоративної пластики фасадів історичної забудови кінця ХІХ – початку ХХ ст. міста Києва. Сталий розвиток авіаційної інфраструктури України : монографія. Львів; Торунь : Liha-Pres, 2023. Т. 1. С. 397–411.

Сідорова М.-Ю. А. Пропорційний аналіз фасадів забудови кінця ХІХ – початку ХХ ст. в м. Києві. Теорія і практика дизайну. 2023. № 28. С. 84–95.

Скібіцька Т. В. Стильова поліфонія в розвитку архітектури України середини ХІХ – початку ХХ століть. Архітектурна спадщина України. Київ, 1997. Вип. 4 : Проблеми стильового розвитку архітектури України. С. 178–185.

Скібіцька Т. В. Київський архітектурний модерн (1900 – 1910-і роки). Львів : Центр Європи, 2011. 232с.

Тимофієнко В. Зодчі України кінця ХУШ – початку ХХ ст. : біогр. довід. Київ : НДІТІАМ, 1999. 477 с.

Чепелик В. В. Бесіди про українську архітектуру / Ін-т проблем сучас. мистецтва. Київ : Фенікс, 2013. 228 с.

Чепелик В. В. Український архітектурний модерн. Київ : КНУБА, 2000. 378 с.

Чепелик В. В. Формування українського архітектурного модерну початку ХХ ст. у контексті інтернаціональних творчих зв’язків. Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ – початку ХХ ст. Київ : Наукова думка, 2000. С. 164–183.

Шкляр С. П. Ергономіка в архітектурі : конспект лекцій. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2019. 55с.

Ясієвич В. Є. Модерн в архітектурі України (генезис та вплив на інші стильові напрямки). Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ – початку ХХ ст. Київ : Наукова думка, 2000. С. 183–198.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-31

Як цитувати

Сідорова, М.-Ю., & Гнатюк, Л. (2025). ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ПЛАСТИКИ ФАСАДІВ ЗАБУДОВИ КИЄВА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ. Вісник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, (4), 71–79. https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2025-4-9