УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД АКРЕДИТАЦІЇ ОСВІТНЬО-ТВОРЧИХ ПРОГРАМ ДОКТОРА МИСТЕЦТВА: ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ARTISTIC RESEARCH

Анотація

Мета статті – дослідити становлення мистецьких досліджень в Україні в контексті акредитації освітньо-творчих програм третього рівня вищої освіти та їхньої інтеграції у європейський освітньо-дослідницький простір. Завдання дослідження полягають у виявленні нормативних та інституційних передумов запровадження програм доктора мистецтва, аналізі першого досвіду акредитації програми «Образотворче та візуальне мистецтво» у НАОМА, з’ясуванні специфіки візуальних мистецтв порівняно з виконавськими, а також у зіставленні українських практик із міжнародними моделями artistic research. У статті розглянуто ключові етапи розвитку докторських програм у сфері візуальних мистецтв, зокрема перший досвід акредитації програми «Образотворче та візуальне мистецтво» у НАОМА за спеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», у порівнянні з практиками провідних європейських інституцій (Royal College of Art, Aalto University, Akademie der Bildenden Künste). Особливу увагу приділено аналізу співвідношення творчої та наукової складових у мистецьких дослідженнях та способів їхнього академічного визнання. Методи дослідження. Використано поєднання порівняльного та нормативно-правового аналізу, матеріали самоаналізів, експертних висновків НАЗЯВО та кейсів мистецьких проєктів здобувачів. Міждисциплінарний підхід дав змогу співвіднести українські практики у сфері візуальних мистецтв із міжнародними моделями artistic research. Результати. Проаналізовано основні виклики акредитації мистецьких програм у сфері візуальних мистецтв: відсутність затвердженого стандарту для спеціальності 023 (за наявності стандарту для 025), невизначеність статусу творчих результатів та потребу узгодження наукової й художньої складових. Вперше систематизовано специфіку українських мистецьких програм третього рівня у контексті європейських підходів до artistic research. Розглянуто перші захисти докторів мистецтва у НАОМА як прецедент у національній системі вищої освіти. Висновки. Мистецькі дослідження у сфері візуальних мистецтв в Україні формуються як новий академічний напрям, що відображає глобальні тенденції artistic research і водночас втілює локальні акценти. Їхня акредитація свідчить про пошук балансу між науковою та творчою складовими освітньо-творчих програм третього рівня, а також про становлення української моделі, здатної інтегруватися в європейський освітній простір. Визначено перспективні напрями подальшого розвитку, зокрема – уточнення критеріїв оцінювання та закріплення статусу творчих результатів, які прирівнюються до наукових здобутків.