КУРАТОРСЬКІ СТРАТЕГІЇ У ВИСТАВКОВИХ ПРАКТИКАХ УКРАЇНСЬКОГО ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА ЗА КОРДОНОМ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз кураторських стратегій у міжнародних виставкових практиках, присвячених українському декоративно-ужитковому мистецтву в умовах глобалізованого культурного простору. Метою дослідження є виявлення та систематизація сучасних підходів до кураторського моделювання, що забезпечують ефективну репрезентацію українського ремесла за кордоном і сприяють формуванню художньої дипломатії та національної культурної ідентичності. Методологічну основу станов‑ лять міждисциплінарний мистецтвознавчий і культурологічний аналіз, компаративне вивчення міжнародних виставкових практик, а також метод конкретних ситуацій для дослідження окремих проєктів. Дослідження фокусується на поєднанні традиційних ремісничих технік із інноваційними методами експозиційного проєктування, цифровими технологіями та етичними підходами, що формують нові моделі культурної репрезентації. Сучасне кураторство розглядається як багаторівнева система взаємодії технологічних, культурних, соціальних та етичних чинників, у межах якої виставка функціонує не лише як простір демонстрації об’єктів, але й як інструмент транскультурної комунікації. Особливу увагу приділено використанню 3D-сканування, цифрових архівів і каталогів, мультимедійних інсталяцій, віртуальних платформ та моделей штучного інтелекту, що розширюють доступ до мистецьких творів для міжнародної аудиторії та осіб, які не мають можливості фізичної присутності, формуючи гібридний експозиційний наратив. Результати дослідження засвідчують, що проєкти Craft × Tech (Тохоку, Токіо), Studio Swine, Red in Progress: Salone del Mobile.Milano meets Riyadh та Loading Ceramics в Естонському музеї архітектури демонструють різні моделі інтеграції фізичного й цифрового середовищ, баланс між автентичністю ремесла та інноваційними технологіями, а також високий потенціал міжнародної співпраці. Окремо проаналізовано етичні виклики цифрової кураторської практики, зокрема питання авторських прав на цифрові репліки, захисту персональних даних, інклюзивності доступу та екологічної відповідальності. Зроблено висновок, що поєднання декоративно-ужиткового мистецтва з досягненнями у сфері новітніх технологій та професійної етики створює нові платформи культурного представлення, сприяє утвердженню національної ідентичності України та відкриває перспективи міждисциплінарних інновацій у сучасному виставковому мистецтві.