ГОЛОДОМОР У ЖИТТІ І ТВОРЧОСТІ ХУДОЖНИКА МИХАЙЛА ДМИТРЕНКА

Анотація

Мета дослідження – комплексно розглянути візуальні твори Михайла Дмитренка (1908–1997) – художника, історика мистецтва та організатора українського мистецького життя в Україні, Німеччині, Канаді та США – на тему Голодомору, а також проаналізувати його свідчення про трагедію української нації 1932–1933 років. Методи дослідження – історико-генетичний, порівняльний, іконографічний та іконологічний аналіз. Результати дослідження – вперше комплексно узагальнено дані про відображення Голодомору-геноциду у візуальних творах художника й організатора мистецького життя М. Дмитренка, який був безпосереднім свідком Голодомору та одним із перших митців, що відобразили його у своїй творчості, попри психологічні труднощі й потенційні загрози з боку СРСР та його прихильників на Заході. З'ясовано, що вже у 1941 р. він створив експресіоністичні малюнки «От так, як бачите» і, ймовірно, «Можна збожеволіти», які відобразили травматичний досвід переживання українським народом геноциду. Уперше здійснено комплексний мистецтвознавчий аналіз творчості Михайла Дмитренка як автора ескізів марок Підпільної Пошти України на тему Голодомору. Таким чином, усунуто історіографічну прогалину в дослідженні малих форм графіки української діаспори та їхньої ролі у протидії радянській пропаганді. Непоштові марки стали одним з каналів інформування про злочин комуністичного режиму української і світової громадськості. Встановлено, що ескізи всієї продукції Підпільної Пошти України (Закордонний поштовий відділ ОУН-р) на тему Голодомору – дві серії марок 1953 р. і 1958 р. – виконав М. Дмитренко. Ці ж марки використані для створення наліпкового блока 1962 р., випущеного до 30-х роковин трагедії. Окрім того, образи, створені М. Дмитренком для цих мініатюр, були використані для іншої продукції ППУ про злочини комуністичного тоталітарного СРСР. Також доведено, що графічні варіанти образів, відображені на марках, отримали подальший розвиток у живописі художника. Висновки. Виявлені та проаналізовані випуски ППУ за 1953–1967 рр. доводять, що пропагандистські непоштові марки стали одним із важливих візуальних інструментів українського визвольного руху в діаспорі. Марки, створені безпосереднім свідком геноциду, постають особливим типом візуального джерела з історії колективної пам’яті та комеморації. Вони не лише фіксують факт Голодомору, а й репрезентують зусилля частини української еміграції щодо висвітлення цього злочину комуністичного режиму СРСР. Підтверджено, що картина «1933» (1963 р.) є програмним твором на тему геноциду в доробку М. Дмитренка. Саме в цьому полотні автор через символізм «червоної валки» та хтонічного простору найповніше візуалізував протистояння тоталітарної системи комуністичного та імперського СРСР і жертви тяжкого злочину – українського народу.