ДОСВІД ВІДНОВЛЕННЯ ЗРУЙНОВАНОГО ЖИТЛА В ІСТОРИЧНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ МІСТАХ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2411-3034-2023-34-3Ключові слова:
відновлення, реновація, санація, житлові квартали, руйнування.Анотація
Анотація. Мета статті – проаналізувати досвід відновлення зруйнованого житла в історичних європейських містах після Другої світової війни. Методи дослідження. Під час дослідження досвіду відновлення зруйнованого житла застосовано системний метод, а також аналіз, синтез та узагальнення наявних бібліографічних джерел. Результати. Міські ансамблі та квартали як результат діяльності не лише архітекторів найповніше виражають пам’ять поколінь – соціальний, культурний та технічний образ своєї епохи. Варто зазначити, що скрутні умови післявоєнного відновлення Польщі не найкраще вплинули на композиційний образ міських кварталів – пріоритетним було досягнення максимально високих експлуатаційних показників, тобто економічної доцільності, яка підкріплювалась технічними можливостями типового будівництва, а не архітектурно-просторовими вимогами. У результаті дослідження досвіду відновлення міст Нідерландів доходимо висновку, що тривала відсутність діалогу між традиційним і новаторським підходами – між ідеями відновлення, збереження історичного та докорінної зміни зовнішнього образу – є суттєвим недоліком. Однак приклади відновлення як Польщі, так і Нідерландів засвідчують, що успішними проєкти просторового розвитку міст були тоді, коли, окрім аналізу доречних композиційних можливостей відбудови, вони враховували майбутнє господарське значення певного кварталу. Висновки. У статті наведено результати аналізу досвіду післявоєнного відновлення зруйнованого житла в історичних містах Польщі та Нідерландів. Під час теоретичного дослідження було проаналізовано й узагальнено процеси відбудови європейських країн, а також порівняно обидва досвіди. Так, було сформульовано основні фактори, що впливають на процес відновлення зруйнованих історичних кварталів. Виокремлено основні шляхи відбудови історично цінних утворень. Йдеться про відновлення, нове будівництво та їхнє поєднання – гармонійний синтез двох попередніх напрямів. У процесі дослідження також було виділено методи відновлення зруйнованих кварталів, які сформулювали польські дослідники, практично ототожнюючи поняття санації та реновації, але чітко відокремлюючи їх від понять реставрації та реконструкції за ознакою кількості одночасно відновлюваних об’єктів. Результати статті можуть стати основою для подальших досліджень у галузі відновлення зруйнованих житлових утворень, допомогти у визначенні сучасних принци пів відбудови українських міст.
Посилання
Римашевський Б. Збереження старих міст Польщі : монографія. Варшава : Аркади, 1984.
Борусевич В. Реставрація пам’яток кам’яної архітектури : монографія. Варшава : Аркади, 1985.
Босма К., Вагенаар К. Тихий прорив. Історія архітектури та містобудування під час окупації та реконструкції Нідерландів. Роттердам : NAi, 1995. 536 с.
Омельченко О. Б. Містобудівні особливості реконструкції міст, що зруйновані внаслідок воєнних дій. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2016. Вип. 43. Ч. 2. С. 139–144.
War and architecture: Three principles. Lebbeus Woods URL: https://lebbeuswoods.wordpress.com/2011/12/15/war-and-architecture-three-principles/ (дата звернення: 12.02.2023).
Мисак Н. Р. Значення архітектурної ідентичності для районів масової житлової забудови. Вісник Національного університету Львівська політехніка. Архітектура. 2015. Вип. 836. С. 45–52.
Місто з попелу. Як Варшаву вдалося відбудувати після війни. РБК-Україна. URL: https://www.rbc.ua/rus/travel/gorod-pepla-varshavu-udalos-otstroit-vtoroy-1657207615.html/ (дата звернення: 28.10.2023).
Нове серце Роттердама. Післявоєнна реконструкція зруйнованого міста. Pragmatika. URL: https://pragmatika.media/nove-serce-rotterdama-pisljavoienna-rekonstrukcija-zrujnovanogo-mista/ (дата звернення: 28.10.2023).