ТВОРЧІ НОВАЦІЇ В МЕМОРІАЛЬНИХ ДОШКАХ КИЄВА НАПРИКІНЦІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Анотація

Анотація. Метою статті є аналіз дуже цікавого та проблемного феномена української сучасної скульптури – меморіальної дошки – на прикладах обраних творів м. Києва 1990-х – 2020-х років. Автори меморіальних дошок порушують дискусійні у наш час питання: йдеться про історичну пам’ять, відповідальність митця, рівновагу між традицією та експериментом, синтез мистецтв та матеріалів. Методи дослідження. Стаття загалом ґрунтується на аналітично-порівняльному методі зі спробою його адаптації до сучасної мистецтвознавчої практики. З огляду на малу розробленість відповідної теми в українській науці пріоритет надавався безпосередньо емпіричному вивченню, опису та аналізу наявних зразків у м. Києві. Також було враховано й особистий фаховий досвід автора статті, який брав участь у створенні окремих робіт досліджуваного жанру. Результати. Розглянуто та проаналізовано на обраних зразках феномен меморіальної дошки, що складається з багатьох аспектів, зокрема: історичної пам’яті, культурно-пізнавальної цінності, синтезу мистецтв та матеріалів. Також досліджені інноваційні підходи та прийоми під час створення меморіальних дошок останніх років. Вказано шляхи та перспективи розвитку цього жанру. Висновки. Меморіальна дошка – це унікальний мистецький жанр у публічному просторі, що демонструє нам на окремих зразках еволюцію його розвитку та великий потенціал перетворень завдяки сміливим композиційним рішенням, а також незвичним поєднанням скульптурних матеріалів. Завдяки використанню сучасних технологій розширюються інформативні можливості. Змінюється роль та значення меморіальної дошки в її комунікації з навколиш нім простором і глядачем.