СЕМІОТИЧНИЙ АНАЛІЗ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ОСНОВІ МЕТОДУ ПОБУДОВИ КІНОСЦЕНАРІЮ

Анотація

Анотація. Мета статті – вивчення кінематографічних методів побудови сюжетної композиції, що є важливим для використання їх під час аналізу сюжетної структури архітектурного середовища, формування сценарію його сприйняття. Методи дослідження. На основі конфігураційних моделей громадського простору досліджено роль точок-«гачків» сюжетної композиції архітектурного середовища на семантичному, морфологічному і синтактичному рівнях та їх вплив на рух людини. Результати. Проведене дослідження показало, що, відповідно до поставлених завдань, архітектор може маніпулювати архітектурним простором за допомогою знаків на семантичному, морфологічному та синтаксичному рівнях. Використовуючи кінематографічні точки-«гачки», котрі рухають сюжет фільму, – перешкоду, загрозу, загадку й новину, можна впливати на сюжетну композицію архітектурного простору, змінюючи рух людини: або навмисно уповільнювати його, або, навпаки, прискорювати, спонукаючи людину до розвороту, відхилення від основного маршруту і навіть зміни його кінцевої мети. Висновки. Представлений графічний аналіз точок-«гачків» на різновидах конфігураційних моделей громадського простору дозволив зробити висновок про особливості їх розміщення залежно від мети використання. Загадка, як правило, розміщується у вузлових частинах простору, на їх стиках і порогах, тоді як новина найчастіше є кінцевою метою, акцентом суміжного простору. Перешкода здатна направляти рух, а загроза – кардинально його змінювати. Результати цього дослідження надалі можуть стати основою не тільки для побудови сценарію сприйняття архітектурного середовища, а і сценарію його функціонального використання у різні пори року та час доби залежно від нагальних потреб мешканців.