«МОЛОДІ МИТЦІ»: ЗАКОРДОННІ Й ВІТЧИЗНЯНІ ПІДХОДИ ТА КРИТЕРІЇ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ

Автор(и)

  • Катерина Левченко

DOI:

https://doi.org/10.32782/2411-3034-2023-34-15

Ключові слова:

молодий митець, сучасне мистецтво, термінологія, дебют.

Анотація

Анотація. Мета статті – обґрунтувати визначення поняття «молодий митець» у сучасному українському контексті, що різниться від міжнародних мистецьких традицій. Запропонована стаття присвячена дослідженню термінологічних підходів до поняття «молодий митець» та їхньому впливу на розвиток сучасного мистецтва в Україні. На основі аналізу джерел, емпіричних даних і порівняльного аналізу з міжнародними підходами стаття визначає різницю в розумінні цього поняття та показує необхідність створення чітких критеріїв і термінологічних меж для «молодого митця» в українському мистецтві. Відсутність таких визначень ускладнює ідентифікацію того, хто може вважатися молодим художником в Україні, їхнє визнання та підтримку. Методологія дослідження базується на мультидисциплінарному підході, включає аналіз, порівняння та синтез інформації з різних джерел. Основні результати дослідження дають змогу стверджувати, що український контекст мистецького середовища має свої специфічні особливості в розумінні та визначенні поняття «молодий митуць». У статті проаналізовано терміни «emerging artist», «early career artists», розглянуто вироблені західними дослідниками критерії визначення молодих митців, розглянуто також українські аналоги, які не є повною відповідністю. Висновки дослідження. Дослідження показало значущу відмінність у термінологічних підходах до визначення поняття «молодий митець» між закордонними мистецькими дослідженнями та практиками й українським мистецьким контекстом. Українські дослідження визначають молодого митця як художника віком до 35 років, тоді як західноєвропейська або американська мистецька наука наголошує на інших критеріях, таких як досвід та цілеспрямованість у творчому розвитку. Отримані результати свідчать про необхідність визначити чіткі критерії та термінологічні межі для поняття «молодий митець» в українському мистецтві. Недостатня чіткість визначення молодого митця українськими дослідниками залишає поняття практично не осмисленим та не проаналізованим, що ускладнює ефективність ініціатив із підтримки та розвитку сучасного мистецтва в Україні.

Посилання

The Jerome Foundation. Minnesota, New York City, USA. 2017. URL: https:// www.jeromefdn.org/apply/composer-soundartist/definition-emerging-artist (дата звернення: 21.04.2018.).

Про стипендії Президента України для молодих письменників і митців у сфері музичного, театрального, образотворчого, хореографічного, естрадно-циркового мистецтва та кіномистецтва : Указ Президента України від 21.01.2022. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/13/2018#Text (дата звернення: 01.03.2021).

Шумська Я. Сучасне мистецтво молодих митців України та Польщі. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2013. № 24. С. 134–146.

Сидор-Гібелінда О. Білий простір свободи або Сюжет для маленького оповідання. Art Ukraine. 2016. URL: https://artukraine.com.ua/a/biliy-prostir-svobodi-abo-syuzhet-dlya-malenkogoopovidannya/ (дата звернення: 01.09.2023).

Юр М. Авторська картина світу молодих українських митців: cоціокультурний контекст. Сучасне мистецтво. 2015. Вип. 11. С. 280–287. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_myst_2015_11_41 (дата звернення: 01.06.2022).

Lee S. H., Lee W. J. Art Fairs as a Medium for Branding Young and Emerging Artists: The Case of Frieze London. The Journal of Arts Management. Law and Society. 2016. No 46. P. 95–106.

Komarova N., Velthuis O. Local contexts as activation mechanisms of market development: contemporary art in emerging markets. Consumption Markets & Culture. 2018. № 1. P. 21.

Petrides L., Fernandes A. The successful visual artist: the building blocks of artistic careers model. The Journal of Arts Management. Law, and Society. 2020. Vol. 50, No. 6. P. 305–318.

Lee B., Fraser I., Fillis I. Creative futures for new contemporary artists: opportunities and barriers. International Journal of Arts Management. 2018. Vol. 20, No. 2, P. 9–19.

Ball L., Pollard E., Stanley N. Creative Graduates Creative Futures. Institute for Employment Studies. 2010. P. 1–16.

Murray L. J., Piper T. S., Robertson K. Putting Intellectual Property in Its Place: Rights Discourses, Creative Labor, and the Everyday. OUP USA. 2014. 31 p.

Honey S., Heron P., Jackson C. Career Paths of Visual Artists. Arts Council England. London, 1997. No. 11. P. 9–19.

Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org/ (дата звернення: 02.08.2021).

Arts Council England. TBR’s Creative & Cultural Team. Livelihoods of Visual Artists. Arts Council England. 2018. No. 1. P. 1–30.

Blanche, R. Mapping the Visual Arts in Scotland: Survey of Organisations in the Visual Arts Sector in Scotland. Scottish Contemporary Art Network (SCAN) & Creative Scotland. Glasgow, 2015. No. 10. P. 1–15.

Arts Council England. A Strategy for the Contemporary Visual Arts in England. Arts Council England. 2006. No. 10. P. 1–47.

Taylor S., Littleton K. Artwork or money: conflicts in the construction of a creative identity”. The Sociological Review. 2018. Vol. 56, No. 2. P. 275–292.

Lee B., Fillis I., Lehman, K. Art, science and organizational interactions: exploring the value of artist residencies on campus. Journal of Business Research. 2018. Vol. 85. P. 444–451.

Lehikoinen K. Setting the context: expanding professionalism in the arts–a paradigm shift ? Careers in the Arts: Visions for the Future / B. Revelli, S.B. Florander (Eds). Amsterdam: ELIA, 2018. P. 16–30.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-06