ІСТОРИЧНА ЖИТЛОВА ЗАБУДОВА СЕРЕДМІСТЯ КИЄВА: ПАМ’ЯТКООХОРОННИЙ АСПЕКТ

Анотація

Анотація. Метою статті є визначення типологічних й архітектурно-стилістичних особливостей історичної житлової забудови Києва другої половини XIX – початку XX ст., її значення у формуванні середовища вулиць київського середмістя й шляхів збереження пам’яткових об’єктів та використання житлового фонду міста в сучасних умовах. Методика дослідження базується на узагальненні наукових праць попередніх часів, зокрема пам’яткоохоронного спрямування, та результатів авторських натурних обстежень численних реліктових будівель житлового призначення у межах центрального історичного ареалу міста. За результатами дослідження встановлено, що саме формування розпланувальної мережі вулиць київського середмістя і їх активна забудова житловими будинками в зазначену добу забезпечили створення композиційно цілісного урбаністичного утворення, завдяки якому утримується історично успадкований просторовий каркас міського середовища. Висновки. Історична житлова забудова київського середмістя другої половини XIX – початку XX ст. позначена характерним для цієї доби стилістичним розмаїттям, вишуканою архітектурно-декоративною пластикою й створена талантом цілої плеяди відомих київських зодчих, як визначний пласт культурного надбання вона підлягає захисту від подальших руйнацій та охороні на державному рівні. Пам’яткова цінність об’єктів історичної житлової забудови визначається історико-культурною значущістю відповідних житлових будинків як творів мистецтва архітектури і як помешкань у минулому видатних постатей української культури, мистецтва, літератури й науки, пов’язаних з важливими історичними подіями у ствердженні української державн ості. Завдяки історичній житловій забудові київського середмістя досягається композиційна цілісність містобудівного утворення центральної частини міста. У поєднанні з визначними творами архітектури, що набули статусу пам’яток національного і світового значення, виявляється його структурна побудова, і в органічній єдності з характерним ландшафтом розкриваються особливості історичного середовища древнього Києва. Архітектурна, містобудівна, історична та соціальна значущість житлової забудови XIX – початку XX ст. зумовлює необхідність її поглибленого вивчення, дослідження, проведення пам’яткоохоронних і реставраційних заходів з метою належного утримування і формування своєрідності історичного образу Києва.